Дебела Луїза Евгенівна
З початком Великої Вітчизняної війни, сім’ю Луїзи Євгенівни Дебелої евакуювали в Сталінградську область. У жовтні 1942 року, коли німецько-фашистські загарбники підходили до Сталінграда, в числі інших комсомольців Луїза Дебела добровольцем пішла на фронт.
Після закінчення курсів телефоністок, її було направлено в зенітно-артилерійський полк. Брала участь у бойових діях з травня 1943-го по 24 лютого 1944 року. У 1944 році жінок зняли з передової й направили у 87-й окремий робітничий батальйон 5-ої ударної армії.
У період наступальних боїв Луїза Дебела була комсоргом батальйону, проводила агітацію серед комсомольців і безпартійної молоді на виконання бойових завдань – безперебійного відправлення боєприпасів на фронт. Війну пройшла від Сталінграда до Берліна, де разом із радісною звісткою про перемогу зустріла й свого батька.
Луїза Євгенівна Дебела нагороджена орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, «За мужність» ІІІ ступня, медалями «за бойові заслуги», за взяття Варшави, Берліна і ювілейні.
.