Краєзнавчий нарис з історії міста
Наше місто гарне і дороге для серця кожного знам’янчанина. Воно розкинулося на природній рівнині, що утворилася на вододілі кількох річок: р. Орлової (південна частина міста), р. Чортолай (північний схід), р. Руда (витікає з селища Знамянка Друга і тече на північ крізь Чорний ліс). Найвищою точкою міста є територія центрального поштового відділення.
Як показують краєзнавчі розвідки працівників музею, заселення нашого міста почалося давно – ще в добу пізньої бронзи. Свідченням цього є поселення вище ставка Копанка, яке ще потребує свого вивчення, та знахідка там унікальної кам’яної чаші та розтирального каменю. Утворення постійних поселень вже ближче до нашого часу припадає на 1720-30 рр., коли було засновано селище Знам’янка Друга росіянами-старовірами. А на території власне самого міста було село Хвощевате-Патрино, назване за ім’ям відставного майора, який володів цією землею.
Ще одне поселення знаходилось в районі нинішнього П’ятачка та вулиць Глібко, Трудової та проспекту ВЛКСМ і називалося Осипове (від прізвища поміщиці – власниці землі). Поміщиця Тетяна Павлівна Осипова продала свої землі під прокладання залізниці, яку ще називали «чугункою». На новозбудований вокзал 14 жовтня 1869 року прибув перший потяг. Найстарішим будинком вважається приміщення нинішнього районного відділу культури та районної бібліотеки – кажуть, що саме там жила Т.П.Осипова. Саме за її ініціативою та фінансуванням було зведено у 1902 р. церкву Святої Тетяни (на її честь). На той час будівництво обійшлося у чималу суму в 25 тис. карбованців. В церкві протягом усієї історії її існування правив один священик Василь Тимківський. На території храму була похована і сама Тетяна Осипова та хтось з її близьких родичів (ймовірно двоє дітей). Храм було виведено з культового використання згідно протоколу № 3 Засідання президії Зінов’ївського Окружного Виконавчого комітету в 1930 році Пізніше церкву розібрали до фундаменту…
Після революції село Осипове було перейменоване на село Знам’янка при ст.Знам’янка. Статус міста обласного підпорядкування воно отримало в серпні 1939 року.
Під час Великої Вітчизняної війни Знам’янка 3 роки була під окупацією. 5 серпня 1941 року місто захопили вояки 1 танкової групи німців, її командир Евальд фон Клейст. Звільнили місто 9 грудня 1943 року війська армій під командуванням О.Жадова та П.Ротмістрова. Знам’янчани вшановують Героїв Радянського Союзу, які до війни працювали на залізниці, це Філоненко П.Є, Осадчий О.П
Родзинкою нашої історії є зв'язок міста та нашого краю з ім’ям Т.Г.Шевченка. Ще в дитинстві Т.Г.Шевченко разом зі своїм батьком, восени 1824 р., у складі чумацької валки проїжав Новомиргород, Грузьке і зупинявся в місті Єлисаветград. (повість «Наймичка») Наприкінці ХІХ ст. у місті оселились нащадки Т.Г.Шевченка по лінії старшої сестри поета Катерини Красицької. Першою приїхала сім’я – Егора Красицького. Їх нащадок - В’ячеслав Євгенович Шкода став відомим фундатором краєзнавчого руху в місті, шевченкознавцем, Почесним громадянином міста, лауреатом обласної краєзнавчої премії В.Ястребова та державної ім..Д.Яворницького. Внучата племінниця Т.Г.Шевченка, Катерина Максимівна Красицька, після ІІ світової війни разом зі своєю донькою Антоніною Вереміївною переїхали жити до м. Знамянки. А у 1961 р. до 100-річчя з дня смерті Т.Г.Шевченка на кошти громади їм бувла збудований будинок, де вони заснували перший громадський музей «Кобзарева світлиця». Більше 22 тис. чоловік з різних куточків СРСР відвідало цей музей до 1991 р. В 1994 році знам’янчанами був встановлений пам’ятник Т.Г.Шевченку
До числа відомих земляків належить і Андрій Віталійович Лисенко – брат видатного українського композитора. До Знам’янки він прибув у 1884 р. і обійняв посаду головного лікаря новозбудованої залізничної лікарні. А.Лисенкко з сім’єю жив у двоповерховому будинку, який зберігся дотепер. У Знам’янці провели своє дитинство діти А.Лисенка Юрій, Наталія, Віктор і Гліб. Юрій став уславленим актором і працював у театрі разом з М.К.Заньковецькою, П.К.Саксаганським та іншими майстрами сцени. Наталя Лисенко стала зіркою німого кіно і дружиною видатного кіноактора Іван Ілліч Мозжухіна. Під час громадянської війни ця пара виїхала до Парижу. Вони стали зірками німого кіно і знялися більше, ніж у 200 фільмах. Поховані на кладовищі Сент-Женев’є де Буа (Париж).
Бував в нашому місті і Микола Віталійович Лисенко. Весною 1892 року Київ охопила епідемія холери і композитор разом з сім’єю переїхав жити в село Орлова балка. В цей період він працює над оркестровкою опери «Тарас Бульба». Тут в Орловій балці він зустрівся з дев’ятирічним Каролем з родини Шимановських. Прослухавши гру хлопця на фортепіано, Микола Лисенко напророчив йому велике композиторське майбутнє…
Знання правдивої власної історії робить нас гідними і національно свідомими громадянами. Вивчайте свій край!
Виховання майбутніх громадян
29 січня вся Україна відзначила 95-у річницю битви під Крутами. Ця залізнична станція у 130 кілометрах на північній схід від Києва, стала місцем трагічної битви і виняткової мужності зовсім юних людей. В той далекий час спалахнула громадянська війна, і кожна свідома особа повинна була зробити свій громадянський вибір – з ким іти, яких ідеалів дотримуватися, за що воювати. В усі часи люди, які ішли у бій і гинули за свої переконання, за свої ідеали ставали шанованими серед усіх народів. А молоді хлопці, гімназисти, курсанти військової школи і студенти Київського університету, яким було від 15 до 25 років стали взірцем звитяги, мужності, синової любові до рідної землі для народу України.
В День пам’яті героїв Крут у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів відбувся спільний навчально-виховний захід Школи №6, директор Д.П.Полєжай, Бібліотеки-філії №2, завідуюча О.В.Перепелятникова, селищного Будинку культури, директор І.В.Коломійченко та міського краєзнавчого музею, директор Т.С.Кулик. Координатором заходу від Школи №6 виступила заступник директора школи, вчитель історії С.А.Михайлова. У заході взяли участь учні старших класів ЗШ №6.
У класній аудиторії пролунали поезії та прозові строки про Крутянську битву і мужність українських ополченців. Міський краєзнавчий музей підготував історичне повідомлення, також було показано відеофільм, присвячений битві під Крутами. Учні сприйняли оповідання про подію історії 95-річної давнини зацікавлено і з деяким хвилюванням.
Учні Школи №6, які взяли участь у заході, стануть вже скоро дорослими громадянами, електоратом, захисниками Вітчизни. Історія битви під Крутами нехай наведе їх на роздуми про відповідальність кожного члена суспільства за свою громаду, за свою державу, про те, чим є любов до батьківщини і на які жертви ідуть іноді люди заради неї.
Т.Кулик,
директор музею
Прес-тур по об'єктах зеленого туризму
У рамках прес-туру по об'єктах зеленого туризму Кіровоградської області, організованого управлінням культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації, місто Знам'янку відвідала делегація з числа представників обласних засобів масової інформації, туристичних фірм Кіровограда, яку очолив заступник начальника управління культури і туризму облдержадміністрації Бабенко О.О. Директор міського краєзнавчого музею Кулик Т.С. провела для гостей екскурсію в історичній частині міста та міському парку відпочинку. Гості відвідали міський краєзнавчий музей, де ознайомились з діючими експозиціями. Також представники ЗМІ отримали інформацію про діяльність на базі музею інформаційно-ресурсного туристичного центру та про діючі туристично-краєзнавчі маршрути, які розроблені музеєм.
Гості завітали до зеленої садиби майстрині-вишивальниці Р.О.Айвазовської "Вишивана хата", яка з травня цього року представляє сферу зеленого туризму міста. Раїса Олексіївна приймала гостей у стилізовано оформленій в етностилі світлиці, прикрашеній старовинними рушниками.
ЇЇ власна колекція нараховує 76 одиниць майже з усіх районів Кіровоградської області. Майстриня зробила екскурс в історію традицій народної вишивки в нашому краї, розповіла про методику створення сучасного рушника. Її сучасні роботи прикрашають майже кожну кімнату її будинку. А ще господиня частувала гостей традиційними національними стравами - варениками та пиріжками з узваром.
До 20-ї річниці Незалежності України Знам'янський міський краєзнавчий музей підготував пересувну тимчасову експозицію "Кроки Знам'янки у шляху Незалежності України". Виставка була представлена в міському Палаці культури 23 серпня на урочистому зібранні з нагоди 20-ї річниці Незалежності України. 24 серпня 2011 року ця виставка діяла в міському парку відпочинку на одному з центральних виставкових майданчиків у рамках загальноміських заходів, присвячених дню Незалежності України.
Також мешканцям міста була підготовлена і представлена фото-виставка члена національної спілки фотохудожників України Володимира Дурнова та його учениці, студентки мистецького факультету КДПУ ім..Винниченка Анастасії Шкоди.
Дякуємо, майстре! Серед наших земляків є багато неординарних людей. Ці люди – машиністи і доктори наук, спортсмени і підприємці, уславлені лікарі і педагоги. Людиною великого життєвого шляху і творчого пошуку є член Національної спілки художників України Б.К.Єгоров. Борис Кузьмович народився 25 березня 1925 року у Знам’янці у родині залізничників. У шкільні роки Б.Єгоров весь час малював, створював пейзажі рідної Південної сторони, портрети однокласників, вчителів, робітників. За шкільною партою юнак вже мріяв про живопис і художнє училище, але завадила війна. Зв’язківець партизанського загону Б.Єгоров здійснював розвідку, підтримував зв’язок підпільних груп на станції з лісовими месниками і райкомом партії, ходив по лезу бритви. По визволенню Знам’янки юнак прийшов на паровоз і водив потяги з боєприпасами і технікою для фронту. Головний поворот у житті Б.К.Єгорова відбувся після війни, коли юнак поступив в Одеське художнє училище імені М.Грекова і закінчив його на «відмінно» у 1950 році. З 1950 року Б.Єгоров працював у Запорізьких художньо-виробничих майстернях – з містом металургів і енергетиків пов’язано все його подальше життя. Б.К.Єгоров є уславленим майстром класичної школи живопису. Він працює у жанрах: пейзаж природній і урбаністичний, портрет, натюрморт, сюжетний живопис, історичний живопис. За довгі роки Борис Кузьмович об’їздив з мольбертом увесь колишній Союз, бував у зарубіжжі, створив поетичні картини багатьох куточків світу від Карпат і янтарного берега Балтії до піків Кавказу і сопок Далекого Сходу, був учасником багатьох виставок у Києві, Москві, Кракові… На всіх дорогах Бориса Кузьмовича супроводжувала «технічний менеджер», муза і дружина Олена Михайлівна, допомагали два сини майстра. Багато добрих почуттів пов’язує Б.Єгорова з рідною Знам’янкою. Майстер створив декілька портретів внучатої племінниці Т.Г.Шевченка К.М.Красицької та її дочки А.В.Красицької, пейзажів старої одноповерхової Знам’янки. Міцна дружба пов’язувала Б.К.Єгорова з краєзнавцем, Почесним громадянином Знам’янки В.Є.Шкодою. Перша у нашому місті його персональна виставка картин відбулась у 1973 році. Тоді у фойє знам’янського кінотеатру «Україна» експонувалось 50 робіт художника – пейзажі рідної країни і портрети людей праці. Від жовтня минулого року у міському краєзнавчому музеї діяла персональна виставка робіт Б.К.Єгорова. 10 червня цього року розширена виставка живопису Б.К.Єгорова була відкрита в Кіровоградському обласному художньому музеї, яка буде діяти до серпня 2011 року. Це була подія в культурному житті обласного центру. Ціла зала з сувоями Б.Єгорова відкрила шанувальникам цікавий багатокольоровий світ, в якому кожен дотик пензлика виявився співдією руки живописця і душі чарівного янгола, якась тепла аура справила враження на присутніх. Керівники управління культури і туризму облдержадміністрації, делегати громадських організацій Кіровограда, представники творчої молоді подякували Б.К.Єгорову за можливість ознайомитись з його живописом, побажали йому здоров’я, довгих років життя і прекрасних нових робіт, а його дружині і синам – терпіння і духовної сили, яка неодмінно підтримуватиме майстра. Із добрим почуттям до земляків Б.К.Єгоров подарував 17 картин обласному художньому музею та чотирнадцять картин Знам’янському міському музею. Серед цих полотен є і новітні, як-то «З Перемогою!», 2005 року, присвячена 60-й річниці Перемоги та «Козак у дозорі», 2010 року, яка відображає героїчну давнину України. Минулого року деякі громадські організації нашого міста і Кіровограда висунули Б.К.Єгорова на здобуття почесного звання Заслужений художник України. Це високе звання повинно стати справедливим відзначенням 60-річного шляху Б.К.Єгорова у мистецтві, багатьох творчих удач майстра, які втілилися у його сувоях. Шановний Борисе Кузьмовичу! Дякуємо Вам за дарування картин Вашим землякам! Здоров’я Вам зичимо, миру, нових творчих здобутків, ще довгих років життя.
Щорічно 9 березня українці віддають шану і повагу Великому синові свого народу – Т.Г.Шевченку. Наше місто може пишатися тим, що має тісний зв’язок з ним через нащадків, які тут проживали і залишили добрий слід. Тож і цього року до пам’ятника Т.Г.Шевченку, покладали квіти, вклонились і вшанували тих людей, які зберегли цю пам’ять.
В минулому році міський краєзнавчий музей відзначав 50-річчя з часу заснування в м.Знам’янка музею «Кобзарева світлиця» . З цієї нагоди була започаткована благодійна акція по вшануванню нащадків Т.Г.Шевченка по його старшій сестрі Катерині – Красицьких, які проживали в місті. В травні минулого року було урочисто відкрито меморіальну дошку на будинку по вул.Жовтневій, 33 на честь Катерини Максимівни та Антоніни Вереміївни Красицьких, які в 1961 році заснували шевченківський музей – дотепер єдиний в області. Цього року, в травні, плануємо встановити оновлені пам’ятники на місцях їх поховань. Принагоді хочу ще раз подякувати меценатам, які взяли активну участь у акції: учням НВК ЗШ № 2-ліцей, членам дитячо—молодіжної громадської організації "Оберіг” - керівник Світлана Філіппова, учням і вчителю ЗОШ № 3 – Валентині Літвіновій, депутатам Кіровоградської обласної та міської ради Андрію М’якому, Федору Згривцю, Ірині Малик, Олександру Горбунову, Юрію Гребенчуку, Сергію Бойко та особливо Андрію Табалову за значний особистий внесок. Також особлива подяка п/п Олександру Шкурку, який за власні кошти провів усі роботи по виготовленню пам’ятників.
Цими днями виповнився рік, як пішов з життя нащадок роду Т.Г.Шевченка по його старшій сестрі Катерині – В’ячеслав Евгенович Шкода. В’ячеслав Євгенович зробив значний внесок у розвиток музейної справи, адже після смерті Красицьких саме він майже 15 років опікувався «Кобзаревою світлицею», зберігав фондові надбання і домагався, аби пам’ятник Т.Г.Шевченку стояв саме в центрі міста. Майже все життя В.Є.Шкода збирав матеріали про історію рідного краю, його багаторічні краєзнавчі дослідження є грунтовним матеріалом історії нашого міста. Крім того В’ячеслав Євгенович почесний громадянин міста Знам’янки, член ради поважних козаків, почесний краєзнавець області, фундатор краєзнавчого руху на Кіровоградщині, лауреат обласних і державних краєзнавчих премій.
Саме тому музей знову ініціює благодійну акцію по збору коштів на вшанування пам’яті В.Є.Шкоди - виготовлення меморіальної дошки, яка буде встановлена на будинку, де розташований краєзнавчий музей.
Завчасно щиро дякуємо всім за небайдужість і громадянську свідомість.
Просимо кошти перераховувати на благодійний рахунок відділу культури і туризму Знам’янського міськвиконкому в ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р 35422011003030 МФО 823016 код ЕДРПОУ 13762059 з поміткою «на меморіальну дошку В.Є.Шкоди».
Директор музею
Т.Кулик
Гості завітали до зеленої садиби майстрині-вишивальниці Р.О.Айвазовської "Вишивана хата", яка з травня цього року представляє сферу зеленого туризму міста. Раїса Олексіївна приймала гостей у стилізовано оформленій в етностилі світлиці, прикрашеній старовинними рушниками.
ЇЇ власна колекція нараховує 76 одиниць майже з усіх районів Кіровоградської області. Майстриня зробила екскурс в історію традицій народної вишивки в нашому краї, розповіла про методику створення сучасного рушника. Її сучасні роботи прикрашають майже кожну кімнату її будинку. А ще господиня частувала гостей традиційними національними стравами - варениками та пиріжками з узваром. Відтепер господиня зеленої садиби "Вишивана хата" Р.О.Айвазовська чекатиме на туристів, які бажають змістовного творчого відпочинку, сповненого національними звичаями та традиціями.
Фото-виставка "Кроки Знам'янки у шляху Незалежності України"
До 20-ї річниці Незалежності України Знам'янський міський краєзнавчий музей підготував пересувну тимчасову експозицію "Кроки Знам'янки у шляху Незалежності України". Виставка була представлена в міському Палаці культури 23 серпня на урочистому зібранні з нагоди 20-ї річниці Незалежності України. 24 серпня 2011 року ця виставка діяла в міському парку відпочинку на одному з центральних виставкових майданчиків у рамках загальноміських заходів, присвячених дню Незалежності України.
Також мешканцям міста була підготовлена і представлена фото-виставка члена національної спілки фотохудожників України Володимира Дурнова та його учениці, студентки мистецького факультету КДПУ ім..Винниченка Анастасії Шкоди.
Людина великого життєвого шляху
Дякуємо, майстре! Серед наших земляків є багато неординарних людей. Ці люди – машиністи і доктори наук, спортсмени і підприємці, уславлені лікарі і педагоги. Людиною великого життєвого шляху і творчого пошуку є член Національної спілки художників України Б.К.Єгоров. Борис Кузьмович народився 25 березня 1925 року у Знам’янці у родині залізничників. У шкільні роки Б.Єгоров весь час малював, створював пейзажі рідної Південної сторони, портрети однокласників, вчителів, робітників. За шкільною партою юнак вже мріяв про живопис і художнє училище, але завадила війна. Зв’язківець партизанського загону Б.Єгоров здійснював розвідку, підтримував зв’язок підпільних груп на станції з лісовими месниками і райкомом партії, ходив по лезу бритви. По визволенню Знам’янки юнак прийшов на паровоз і водив потяги з боєприпасами і технікою для фронту. Головний поворот у житті Б.К.Єгорова відбувся після війни, коли юнак поступив в Одеське художнє училище імені М.Грекова і закінчив його на «відмінно» у 1950 році. З 1950 року Б.Єгоров працював у Запорізьких художньо-виробничих майстернях – з містом металургів і енергетиків пов’язано все його подальше життя. Б.К.Єгоров є уславленим майстром класичної школи живопису. Він працює у жанрах: пейзаж природній і урбаністичний, портрет, натюрморт, сюжетний живопис, історичний живопис. За довгі роки Борис Кузьмович об’їздив з мольбертом увесь колишній Союз, бував у зарубіжжі, створив поетичні картини багатьох куточків світу від Карпат і янтарного берега Балтії до піків Кавказу і сопок Далекого Сходу, був учасником багатьох виставок у Києві, Москві, Кракові… На всіх дорогах Бориса Кузьмовича супроводжувала «технічний менеджер», муза і дружина Олена Михайлівна, допомагали два сини майстра. Багато добрих почуттів пов’язує Б.Єгорова з рідною Знам’янкою. Майстер створив декілька портретів внучатої племінниці Т.Г.Шевченка К.М.Красицької та її дочки А.В.Красицької, пейзажів старої одноповерхової Знам’янки. Міцна дружба пов’язувала Б.К.Єгорова з краєзнавцем, Почесним громадянином Знам’янки В.Є.Шкодою. Перша у нашому місті його персональна виставка картин відбулась у 1973 році. Тоді у фойє знам’янського кінотеатру «Україна» експонувалось 50 робіт художника – пейзажі рідної країни і портрети людей праці. Від жовтня минулого року у міському краєзнавчому музеї діяла персональна виставка робіт Б.К.Єгорова. 10 червня цього року розширена виставка живопису Б.К.Єгорова була відкрита в Кіровоградському обласному художньому музеї, яка буде діяти до серпня 2011 року. Це була подія в культурному житті обласного центру. Ціла зала з сувоями Б.Єгорова відкрила шанувальникам цікавий багатокольоровий світ, в якому кожен дотик пензлика виявився співдією руки живописця і душі чарівного янгола, якась тепла аура справила враження на присутніх. Керівники управління культури і туризму облдержадміністрації, делегати громадських організацій Кіровограда, представники творчої молоді подякували Б.К.Єгорову за можливість ознайомитись з його живописом, побажали йому здоров’я, довгих років життя і прекрасних нових робіт, а його дружині і синам – терпіння і духовної сили, яка неодмінно підтримуватиме майстра. Із добрим почуттям до земляків Б.К.Єгоров подарував 17 картин обласному художньому музею та чотирнадцять картин Знам’янському міському музею. Серед цих полотен є і новітні, як-то «З Перемогою!», 2005 року, присвячена 60-й річниці Перемоги та «Козак у дозорі», 2010 року, яка відображає героїчну давнину України. Минулого року деякі громадські організації нашого міста і Кіровограда висунули Б.К.Єгорова на здобуття почесного звання Заслужений художник України. Це високе звання повинно стати справедливим відзначенням 60-річного шляху Б.К.Єгорова у мистецтві, багатьох творчих удач майстра, які втілилися у його сувоях. Шановний Борисе Кузьмовичу! Дякуємо Вам за дарування картин Вашим землякам! Здоров’я Вам зичимо, миру, нових творчих здобутків, ще довгих років життя.Гідно пошанувати Шевченкових нащадків
Щорічно 9 березня українці віддають шану і повагу Великому синові свого народу – Т.Г.Шевченку. Наше місто може пишатися тим, що має тісний зв’язок з ним через нащадків, які тут проживали і залишили добрий слід. Тож і цього року до пам’ятника Т.Г.Шевченку, покладали квіти, вклонились і вшанували тих людей, які зберегли цю пам’ять.
В минулому році міський краєзнавчий музей відзначав 50-річчя з часу заснування в м.Знам’янка музею «Кобзарева світлиця» . З цієї нагоди була започаткована благодійна акція по вшануванню нащадків Т.Г.Шевченка по його старшій сестрі Катерині – Красицьких, які проживали в місті. В травні минулого року було урочисто відкрито меморіальну дошку на будинку по вул.Жовтневій, 33 на честь Катерини Максимівни та Антоніни Вереміївни Красицьких, які в 1961 році заснували шевченківський музей – дотепер єдиний в області. Цього року, в травні, плануємо встановити оновлені пам’ятники на місцях їх поховань. Принагоді хочу ще раз подякувати меценатам, які взяли активну участь у акції: учням НВК ЗШ № 2-ліцей, членам дитячо—молодіжної громадської організації "Оберіг” - керівник Світлана Філіппова, учням і вчителю ЗОШ № 3 – Валентині Літвіновій, депутатам Кіровоградської обласної та міської ради Андрію М’якому, Федору Згривцю, Ірині Малик, Олександру Горбунову, Юрію Гребенчуку, Сергію Бойко та особливо Андрію Табалову за значний особистий внесок. Також особлива подяка п/п Олександру Шкурку, який за власні кошти провів усі роботи по виготовленню пам’ятників.
Цими днями виповнився рік, як пішов з життя нащадок роду Т.Г.Шевченка по його старшій сестрі Катерині – В’ячеслав Евгенович Шкода. В’ячеслав Євгенович зробив значний внесок у розвиток музейної справи, адже після смерті Красицьких саме він майже 15 років опікувався «Кобзаревою світлицею», зберігав фондові надбання і домагався, аби пам’ятник Т.Г.Шевченку стояв саме в центрі міста. Майже все життя В.Є.Шкода збирав матеріали про історію рідного краю, його багаторічні краєзнавчі дослідження є грунтовним матеріалом історії нашого міста. Крім того В’ячеслав Євгенович почесний громадянин міста Знам’янки, член ради поважних козаків, почесний краєзнавець області, фундатор краєзнавчого руху на Кіровоградщині, лауреат обласних і державних краєзнавчих премій.
Саме тому музей знову ініціює благодійну акцію по збору коштів на вшанування пам’яті В.Є.Шкоди - виготовлення меморіальної дошки, яка буде встановлена на будинку, де розташований краєзнавчий музей.
Завчасно щиро дякуємо всім за небайдужість і громадянську свідомість.
Просимо кошти перераховувати на благодійний рахунок відділу культури і туризму Знам’янського міськвиконкому в ГУДКУ у Кіровоградській області, р/р 35422011003030 МФО 823016 код ЕДРПОУ 13762059 з поміткою «на меморіальну дошку В.Є.Шкоди».
Директор музею
Т.Кулик
Один з найпопулярніших видів відпочинку
Туризм є одним з найпопулярніших видів відпочинку. Подорожуючи люди пізнають світ – історію, культуру, звичаї своєї Батьківщини та інших країн. А отже, не лише відпочивають, а й збагачуються духовно.
В нашому місті розвиток цієї галузі координує структурний підрозділ відділу культури і туризму - міський краєзнавчий музей. З початку 2010 року в цьому напрямку проводиться певна робота - вивчаються перспективні фактори розвитку туризму в місті: вигідне географічне та природокліматичне положення, значний петенціал розвитку історико-краєзнавчого, культурно-мистецького, спортивно-оздоровчого видів туризму. Як окремий напрямок вивчається потенціал лікувально-оздоровчого та рекреаційного видів туризму на базі Знам’янської бальнеологічної лікарні. Також створюється база даних туристичної інфраструктури, налагоджуються тісні зв’язки з провідними туристичними фірмами м.Кіровограда і м.Знам’янки.
Для учнівської молоді розроблені туристично-екскурсійні маршрути, за якими здійснюють туристичні подорожі: «Знам’янка – перлина Чорнолісся», «Козацькими шляхами села Цибулеве», «Таємниці Чорного озера», «Стежками Холодного Яру», «Партизанськими стежинами».
З метою залучення громадян до оздоровлення, раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною і природним середовищем нашого краю та і всієї України, на базі музею створено громадську організацію «Туристично-краєзнавчий клуб «Чорнолісся». Засновники: Корчагін В.В – вчитель ЗШ І-ІІІ ст. № 3, Кулик Т.С.- директор музею, Голіков В.А – методист з питань туризму. Напрацювання та багаторічний досвід в цьому напрямку є, адже голова клубу «Чорнолісся» - Валерій Корчагін - керівник туристичного гуртка «Пішохідний туризм» ЗШ І-ІІІ ст. № 3. Він має восьмирічний досвід організації і здійснення одноденних та тривалих туристичних походів різних ступеней складності для різних вікових груп, досвід участі у всеукраїнських, районних, обласних змаганнях, тренуваннях тощо. Отже, є перспективи розвитку краєзнавчого та спортивно-оздоровчого туризму.
В нашому місті розвиток цієї галузі координує структурний підрозділ відділу культури і туризму - міський краєзнавчий музей. З початку 2010 року в цьому напрямку проводиться певна робота - вивчаються перспективні фактори розвитку туризму в місті: вигідне географічне та природокліматичне положення, значний петенціал розвитку історико-краєзнавчого, культурно-мистецького, спортивно-оздоровчого видів туризму. Як окремий напрямок вивчається потенціал лікувально-оздоровчого та рекреаційного видів туризму на базі Знам’янської бальнеологічної лікарні. Також створюється база даних туристичної інфраструктури, налагоджуються тісні зв’язки з провідними туристичними фірмами м.Кіровограда і м.Знам’янки.
Для учнівської молоді розроблені туристично-екскурсійні маршрути, за якими здійснюють туристичні подорожі: «Знам’янка – перлина Чорнолісся», «Козацькими шляхами села Цибулеве», «Таємниці Чорного озера», «Стежками Холодного Яру», «Партизанськими стежинами».
З метою залучення громадян до оздоровлення, раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною і природним середовищем нашого краю та і всієї України, на базі музею створено громадську організацію «Туристично-краєзнавчий клуб «Чорнолісся». Засновники: Корчагін В.В – вчитель ЗШ І-ІІІ ст. № 3, Кулик Т.С.- директор музею, Голіков В.А – методист з питань туризму. Напрацювання та багаторічний досвід в цьому напрямку є, адже голова клубу «Чорнолісся» - Валерій Корчагін - керівник туристичного гуртка «Пішохідний туризм» ЗШ І-ІІІ ст. № 3. Він має восьмирічний досвід організації і здійснення одноденних та тривалих туристичних походів різних ступеней складності для різних вікових груп, досвід участі у всеукраїнських, районних, обласних змаганнях, тренуваннях тощо. Отже, є перспективи розвитку краєзнавчого та спортивно-оздоровчого туризму.
Буклети :
