Катерина Володимирівна Носкова - народилася 23 квітня 1989 року в м. Знам’янка Кіровоградської області. Закінчила загальноосвітню школу № 2 та професійно-технічне училище № 3. Працювала листоношею у відділенні зв’язку №2 «Укрпошта» у сел. Знам’янка – 2 де і проживала. Люди відгукуються про неї як привітну, доброзичливу, добросовісну дівчину.
У лютому 2015 року з власної волі була зарахована за контрактом до лав Збройних Сил України, добровільно вирішила відбути в зону проведення АТО.
26-річна Катерина Носкова - старший телефоніст відділення зв’язку, солдат 17-го окремого мотопіхотного батальйону територіальної оборони.
На передовій вона зустріла своє кохання — теж військового. Вони одружилися в березні 2015 року.
Тієї жахливої ночі, 16 серпня, Катерина сама попросилась на передній край лінії оборони в районі Горлівки, де був сильний обстріл зі сторони бойовиків. «Кет» сіла в машину і поїхала на порятунок бойових побратимів. Їй вдалося вивезти з-під обстрілу двох поранених солдатів. Вона врятувала два людські життя, а своє віддала. Трагедія сталася, коли дівчина повернулася за пораненими. Тоді обстріл відновився, і Катя загинула разом з бійцем, якого намагалася вивезти до санчастини. Дівчину хоронили в закритій труні.
У Катерини Носкової залишився чоловік та 4-річний син, старенькі батьки та старша сестра.
Попрощатися з Героїнею, відомою серед бійців як «Кет», на центральну площу Знам’янки приїхали її бойові товариші, військовослужбовці Кіровоградського гарнізону, керівники обласної та місцевої влади, сотні людей.
Офіцер командування 17 батальйону відзначив, що вона була доброю і відповідальною, нестримною і хороброю. І батальйон не пробачить ворогам її смерті!
Вічна слава та пам’ять Героїні!
