Четвер, 28.03.2024, 12:45
Вхід | Вихід | RSS
Javascript DHTML Drop Down Menu Powered by dhtml-menu-builder.com
Belarusian  English  Russian  Ukrainian 

Меню

Пошук

Погода та курс валют

Погода
Погода у Знам'янці

вологість:

тиск:

вітер:



Календар свят та подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Опитування

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Інформаційний портал


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Відео про місто

Корисні посилання

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Штоюнда М.К.

12

Микола Кирилович Штоюнда – із тих справжніх чоловіків, хто в разі небезпеки ніколи не ховався за чужі спини. Тож коли влітку 1986 року отримав повстку, відразу з’явився до воєнкомату. І вже у серпні ніс службу в Чорнобилі. Оскільки за армійською професією Микола Кирилович – кухар, то був залучений до забезпечення харчування військовослужбовців. Здавалося б, звичайна буденна робота, так до цього ставився сам і його колеги ще й жартували – потрапили на курорт. Тільки от ймення тому «відпочинку» - Чорнобиль і нині викликає настороженість пересічних громадян. 

-Харчування було повноцінне, збалансоване – ніхто не скаржився, - пригадує Микола Кирилович. В їдальні радіаційний фон контролювали дозиметри; перевіряли все – від самих продуктів до меблів, що перевищувало допустиму дозу  вивозили. Зовні будівлю їдальні постійно мили з транс бою пожежної машини. Всі заходили в приміщення їдальні під оглядом дозиметрів, багатьох, хто повертався із завдань, і пройшов дезактивацію, завертали знову. Звісно, всі дотримувалися військової дисципліни й певних вимог, але ми тоді не усвідомлювали, чим людська безпечність може обернутися в майбутньому. Пам’ятаю, прислали до нас на кухню молодого чоловіка, який працював безпосередньо на реакторі. Він розповідав, що для виконання кількахвилинних завдань їм видавали спеціальні захисні жилети, проте військовослужбовець його не одягав, бо був завеликий. Інший мій колега-кухар, із яким працювали пліч-о-пліч у Чорнобилі, помер через місяць після повернення додому… М.К.Штоюнді у грудні 86-го видали довідку, що отримав дозу опромінення у 20 рентген. 

Але життя тривало, і Микола Кирилович, добросовісно виконавши свій військовий обов’язок, повернувся на попереднє місце роботи – працював провідником. Але недовго. Вже у 1987 році його стан здоров’я різко погіршився – почалися й прогресували часті втрати свідомості. Звернувся до лікарні, а після аналізів, тривалих обстежень і лікування М.К.Штоюнді було встановлено загальну групу інвалідності. Із залізницею довелося розпрощатися, 1,5 року працював у міському відділі освіти технічним працівником (завскладом), але невдовзі за станом здоров’я залишив і це місце роботи, останнє. 

-Офіційно я вже не працевлаштовувався, тому що обсіли хвороби, - розповідає Микола Кирилович. – Але, звісно ж, і без діла сидіти не звик. Зайнявся бджолами – це й робота посильна і відпочинок,  і користь. Кажуть, що бджолина отрута сприяє виведенню з людського організму радіації. Не знаю, яка в цьому частка правди, але влітку, коли працюю біля бджіл, почуваю себе значно краще. 

Дивлячись на цього усміхненого, доброзичливого чоловіка, дивуюсь, звідки він бере сили ще й для громадської роботи. Він – незмінний активіст громадської організації «Союз-Чорнобиль», вважає своїм обов’язком допомагати ліквідаторам аварії, вдовам померлих товаришів не лише з нагоди річниці Чорнобильської трагедії, а завжди надавати один одному посильну підтримку. Збираючись у тісному дружньому колі однодумців, Микола Кирилович радує всіх кулінарними «шедеврами». Армійська виучка то на все життя.



Кировоград: новости и сайты