9. Яка відповідальність встановлена за самостійне захоплення земельної ділянки?
Самовільне зайняття земельної ділянки є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Його вчинення тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, статтею 197-1 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене кримінальне покарання у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних або арешту на строк до шести місяців.
Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.
У разі ж самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, кримінальне покарання встановлюється у вигляді штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, а у разі, якщо таке будівництво здійснено на земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель - позбавлення волі на строк від одного до трьох років.
Крім того, власник або користувач земельної ділянки вправі звернутись до суду із позовом про стягнення із особи, яка неправомірно використовує земельну ділянку завданих цим збитків, а також, у разі, якщо суд визнає це обґрунтованим, і моральної шкоди.
Що необхідно зробити громадянину у разі, коли він виявив, що його земельна ділянка зайнята сторонньою особою:
У разі, якщо Ви виявили, що Ваша земельна ділянка без Вашого дозволу використовується сторонньою особою, необхідно звернутись до Державної інспекції сільського господарства України. Інспектор вказаної інспекції має провести обстеження земельної ділянки, скласти акт обстеження земельної ділянки, визначити розмір шкоди, завданої її самовільним зайняттям та здійснити заходи із притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Крім того, Ви вправі звернутись до суду із позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
При виявленні ознак злочину, передбаченого статтею 197-1 Кримінального кодексу України, необхідно звернутись до органів внутрішніх справ.
Як громадянину звернутись до суду із цивільним позовом про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки
Відповідно до частини першої статті 114 Цивільного процесуального кодексу України: «позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини».
У позовній заяві необхідно зазначити:
1. Найменування суду, до якого подається заява;
2. Ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
3. Зміст позовних вимог. Це мають бути вимоги щодо звільнення земельної ділянки, а, у разі необхідності, також вимоги щодо приведення земельної ділянки у стан, придатний для її використанням за цільовим призначенням, стягнення збитків, завданих неправомірними діями відповідача.
Важливо: розмір збитків необхідно обґрунтовувати. Таким обґрунтуванням може бути, зокрема, обрахунок розміру шкоди, здійснений відповідним інспектором сільського господарства, а також інші документи та матеріали.
4. Ціна позову щодо вимог майнового характеру. У разі, якщо Ви вимагаєте відшкодування збитків та/або моральної шкоди, ціна позову буде дорівнювати сумі цих витрат. Якщо ж Ви вимагаєте лише звільнення земельної ділянки, у позовній заяві доцільно зазначити, що ви пред’являєте позов немайнового характеру.
5. Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
6. Зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Такими доказами можуть бути показання свідків, акт обстеження, складений відповідним Інспектором сільського господарства тощо.
7. Перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.
До позовної заяви Ви маєте додати: у разі, якщо позовну заяву підписав від Вашого імені Ваш представник – нотаріально посвідчену довіреність, квитанцію про сплату судового збору, копію позовної заяви та копію усіх доданих до неї документі відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також документи, що підтверджують Вашу позицію.
Розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір і становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, а у разі, пред’явлення позову немайнового характеру (наприклад, якщо Ви вимагаєте лише звільнення земельної ділянки) - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Важливо: від сплати судового збору по даній категорії справ звільнені:
інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп
громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та інші категорії відповідно до норм чинного законодавства України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи Ваш майновий стан, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. З цих же підстав суд також може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
10.Чи є правомірними вимоги державних органів стосовно примушення громадян, які мають державні акти на право власності на земельні ділянки, зареєструвати своє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно?
Такі вимоги є незаконними, адже відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»: «Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:
якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення,
якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень».
Крім того, пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що: «документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними».
Тому право власності на земельну ділянку, яке виникло до 1 січня 2013 року, на підставі державних актів, зареєстрованих в установленому порядку органами земельних ресурсів, вважається дійсним і не потребує обов’язкової реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така реєстрація є необхідною лише у випадках вчинення із такими земельними ділянками правочинів (купівля-продаж, дарування, міна, оренда, оформлення спадщини тощо).
11.У яких випадках органи влади можуть викупити вашу земельну ділянку для суспільних потреб?
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень, мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у приватній власності виключно для:
- забезпечення національної безпеки і оборони;
- будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
- розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
- будівництво захисних гідротехнічних споруд;
- будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
- створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
- розташування об'єктів природно-заповідного фонду.
