08:30 День національного усиновлення | |
Злагодженість дій влади і суспільства у вирішенні пріоритетних завдань захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - шлях до виховання кожної української дитини в сім’ї. Насамперед ці дії мають бути спрямовані на подальшу підтримку національного усиновлення, пропаганду усиновлення дітей старшого віку та влаштування в сім’ї важко хворих дітей, більш високі вимоги до кандидатів в усиновлювачі, прийомні батьки та батьки-вихователі, широку моральну підтримку усиновлення в суспільстві, протистояння поширенню соціального сирітства та відмови батьків від новонароджених. Усиновлювачів побільшало, тому що змінюється свідомість українців. Якщо не брати до уваги нинішню кризову ситуацію, то за останні десятиріччя наші громадяни стали краще жити. Як показують соціологічні дослідження, дуже багато родин, маючи своїх власних дітей, йдуть на усиновлення, мовляв, ми маємо для цього життєвий досвід та матеріальну можливість. Українці самі розбивають той стереотип, що усиновити дитину дуже важко. Змінюється свідомість людей щодо усиновлення, коли кажуть, що батьки цієї дитини були алкоголіками, значить, і вона такою ж буде в майбутньому. Але все це реального життя мало стосується. Також відбулися зрушення й в плані впровадження альтернативних форм виховання. Є дві форми влаштування дітей, запроваджені державою, — це будинок сімейного типу, де є мама й тато, які виховують до 10 дітей, та прийомна родина, де є обоє батьків і росте до чотирьох дітей. Такі форми виховання дозволяють дитині повноцінно розвиватися. По-перше, така родина отримує два прожиткові мінімуми на дитину щомісяця, і ще 35% від загальної суми — це винагорода батькам за виховання дітей. Наразі всі ці виплати ідуть своєчасно, криза на них не позначилася. Наша мета — позбутися тих інтернатів, які лишилася після радянських часів. Вже декілька років ця реформа триває, але ще багато чого треба зробити. Щоб все більше дітей виховувалося в сімейних формах, запроваджена система «гроші ходять за дитиною», тобто де б вона не опинилася, кошти, які виділяє держава, її знаходять. Таким чином влаштовувати дітей в інтернат стає невигідно, бо тут на дітей витрачається в два рази більше грошей, ніж передбачено для прийомних сімей. Але якщо в сім’ях всі кошти йдуть на дитину, то в інтернатах — ще й на заробітну плату персоналу, обігрівання та облаштування приміщень тощо.. Ще один напрям роботи — розширення мережі курсів для усиновлювачів, прийомних батьків, опікунів та людей, які організовують будинки сімейного типу.. Це допомагає людям зрозуміти, на які ризики вони йдуть, наприклад, якщо дитина хвора. Також треба готувати людей, які проводять тренінги, бо їхня кваліфікація може вплинути на рішення родини, мати чи не мати дитину. Вшанування усиновлення на офіційному рівні засвідчує високий рівень уваги і турботи влади та суспільства про дитину-сироту та дитину, позбавлену батьківського піклування. Шановні мешканці Знам’янки, яким не байдужа дитяча доля! Більш докладну інформацію з питань влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до різних форм сімейного виховання ви можете отримати в центрі соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді за адресою: м. Знам’янка вул. Жовтнева,17 каб. 3 тел. 20706 Н. Шевченко, директор ЦСССДМ | |
|