15:48 «Діти війни» - спогади тих, чиє дитинство припало на 40-і роки ХХ століття | |
![]() ![]() Нам ніхто не розповідав казок. На той час у селі просто не знали про дитячі садочки, не чули про безтурботні розваги. Чим же ми займались у вільний час? Чи взагалі мали годину для нехитрого відпочинку? І як це вплинуло на наше подальше життя?» Про все це розповідає автор у черговій частині свого життєпису. Гортаючи сторінки книги, перед нами проходять жахливі картини окупації, долі остарбайтерів, спроби виживання під фашистським ярмом, радість визволення та відбудова, яка супроводжувалася надзвичайними труднощами. А за всім цим – спогади, людські долі. І насамкінець, як звернення, як заклик: «Війна забрала наше дитинство, навчання, здоров'я. З кожним роком нас залишається все менше й менше. Тепер держава відібрала й наші збереження, нашу старість. Словом, нічого доброго наше покоління не бачило ні в дитинстві, ні тепер, на старості років. Майже всі копійки, що ми отримуємо щомісячно, залишаються в аптеках за ліки, та ощадних касах за комунальні послуги. Образила нас, пенсіонерів, рідна Україна. Чи не тому я вважаю слушною пропозицію відомого російського публіциста Генріха Боровика щодо спорудження поруч із могилами «Невідомого солдата» пам’ятники загиблим дітям в роки війни…» Свою книгу, як частину свого життя Микола Єфремович люб’язно подарував міській центральні бібліотеці (вул..Маяковського,40). Тож звертайтесь. бібліотекар читальної зали міської центральної бібліотеки Н.Мирошниченко | |
|