11:05 Єдиний радіоурок «Права людини» з нагоди проголошення Загальної декларації прав людини | |
Сьогодні День прав людини - міжнародне свято, що відзначається 10 грудня за пропозицією Генеральної Асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році. У кожної людини є чимало потреб, частину з яких визнає та забезпечує держава. Права людини – це можливості людини існувати і розвиватись як особистість, задовольняти свої потреби, здебільшого закріплені законодавством. При цьому варто зазначити, що деякі права людина отримує від природи, вони притаманні їй як фізичній істоті, незалежно від того, де, у якій державі вона живе. Таким, наприклад, є право на життя – навіть держава не може обмежити, відібрати його у людини. Такі права називають природними, або невідчужуваними. Інші права людина має лише завдяки тому, що держава забезпечує ці права своїм апаратом, своїми органами. Адже тільки держава має можливість забезпечити реальне право особи на освіту, на соціальне забезпечення, на охорону здоров’я тощо. Проблема прав людини завжди була і залишається актуальною у сучасній незалежній державі ім’я якої Україна. Куди ми не підемо, яка б ситуація нас не спонукала кожен з нас повинен знати свої права і свободи. Сьогодні ми будемо говорити про права людей. Ми знаємо, що робити і до кого звертатися, коли заболіла голова або в разі нападу апендициту. А як бути, коли порушуються права підлітка? До кого звертатися, кому довіряти, кого запитувати? Як поводитися в тій або іншій ситуації? Саме на ці питання ми шукаємо відповідь. Давайте спробуємо поглянути на самих себе, які ми є, що у нас є спільного, а що відмінного? І що слід зробити для того, аби нам усім було добре серед ровесників, серед дорослих у класі, в ліцеї, на вулиці. Отже, що ж спільного між вами всіма, тими, хто знаходиться в цьому приміщенні? Ми всі навчаємося в одній школі; живемо неподалік від НВК; нас навчають одні й ті ж учителі; ми всі живемо в сім'ях; нас лікують лікарі; ми всі живемо в Знам’янці; країна, в якій ми живемо, - це Україна. А в чому ви відмінні? Є хлопчики, є дівчатка; у вас різна зовнішність; ви по-різному навчаєтесь; вам подобаються різні уроки; любите різні ігри; маєте різний стан здоров'я; різні за характером; кожен має свою улюблену страву. А чи є щось спільне між вами й дітьми з інших країн? Що вас об'єднує? Ви всі - діти, де б ми не жили; усі діти хочуть жити в сім'ї; усім дітям необхідно навчатися, щоб потім нормально жити й працювати; усі діти хочуть, щоб їх любили і приділяли увагу; усі діти страждають від того, коли з ними погано поводяться дорослі або змушують тяжко працювати; коли діти хворіють, вони чекають, що їх будуть доглядати й лікувати; усі діти хочуть мати друзів; усі діти живуть на планеті Земля. Протягом багатьох століть існування людства права людини зазнали чимало змін. За часів Стародавнього Риму та Греції, Єгипту та Вавилону тисячі рабів створювали багатства та велич цих держав, але були позбавлені будь-яких прав. Минули століття, і після революцій 17-18 століть у країнах Європи було проголошено спеціальні декларації прав людини. ХХ століття принесло світові нечувані раніше за масштабом потрясіння – дві світові війни, під час яких порушення прав людини були масовими і особливо зухвалими. У 1945 році було створено найбільшу та найвпливовішу міжнародну організацію – Організацію Об’єднаних Націй (ООН), однією з її держав – засновників була Україна(УРСР). І серед перших документів, які розробила ООН, був спеціальний документ, присвячений правам людини. 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН (вищий орган цієї організації) на своєму засіданні в Парижі прийняла Загальну декларацію прав людини. Її перекладено принаймні 375 мовами й діалектами мов. Декларація була прямим наслідком досвіду Другої світової війни і вперше сформулювала ті права, які повинна мати кожна людина. Вона мала рекомендаційний характер, містить 30 статей, зміст яких був уточнений і розвинутий через інституції міжнародних угод, регіональних та національних конституцій та законів. Цей документ і нині визначає основні міжнародно-правові стандарти прав людини. Дотримуватись норм цієї Декларації повинна будь-яка держава, яка є демократичною. А наша з вами держава - Україна є за Конституцією демократичною державою. Тому Загальна декларація прав людини була взята за основу при прийнятті Верховною Радою 28 червня 1996 року Конституції України. У Загальній Декларації прав людини проголошується, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах (ст. 1), що кожна людина повинна мати всі права і свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища (ст.2). Ці положення зафіксовані в ст. 21 Конституції України, яка передбачає: «Всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними», і в ст. 24, яка встановлює: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками». Людина – найбільший скарб. Кожен із вас – особистість, і саме такої людини, як ви, більше не буде на Землі. Не важливо, яку професію ви оберете у житті, важливо, чи станете ви Справжньою Людиною. Підготувала Світлана Філіпова
| |
|