Понеділок, 23.12.2024, 21:09
Вхід | Вихід | RSS
Javascript DHTML Drop Down Menu Powered by dhtml-menu-builder.com
Belarusian  English  Russian  Ukrainian 

Меню

Категорії новин

Новини міської ради

Новини культури

Новини туризму

Новини спорту

Новини освіти

Відеоновини

Пошук

Погода та курс валют

Погода
Погода у Знам'янці

вологість:

тиск:

вітер:



Календар свят та подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Опитування

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Анонс подій та оголошення








Архів оголошень

Інформаційний портал


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Відео про місто

Корисні посилання

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Головна » 2016 » Грудень » 1 » Образ Європи у часи змін. Європейський вимір у шкільній історичній освіті
15:57
Образ Європи у часи змін. Європейський вимір у шкільній історичній освіті
12
25-26 листопада 2016 року у Київському міському будинку вчителя відбулася міжнародна конференція з теми: «Образ Європи у часи змін.

Європейський вимір у шкільній історичній освіті країн Центральної та Східної Європи».

Захід проходив у партнерстві Всеукраїнської Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» й Інституту міжнародних досліджень підручників ім. Георга Еккерта (Німеччина) спільно з істориками з Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, України.

На конференції була поставлена мета: з’ясувати, яким чином «Європа» розглядається в Україні, Білорусі, Молдові, Грузії, Вірменії та Азербайджані у минулому та сучасності. Які є концепти Європи, як вони змінювалися, і до якої міри вони розходяться чи збігаються з ідеями про Європу в інших країнах? Ці та інші подібні питання однаково важливі як для власного образу Європи, так і для країн Східного партнерства, які від часів Перебудови поступово змінюють концепцію належності до Європи. Різні концепти Європи досліджувались шляхом аналізу національних підручників, оскільки у них ефективно й авторитетно демонструються чіткі образи Себе та Іншого.

Історики, дослідники підручників, освітяни та представники громадянського суспільства з країн Східного партнерства, Німеччини, Польщі, України, Білорусі, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану та Росії зібралися, щоб обговорити конструкти ідентичності, плюралізму і цінностей, з огляду на їхній потенціал у розпалюванні конфлікту в підручниках, а також ролі текстів підручників у пошуку взаємопорозуміння і діалогу.
12

Професор Поліна Вербицька з України зазначила, що в національних підручниках відбулася переоцінка авторами історичних подій, у текстах відчувається вплив християнських цінностей та релігій, вплив суспільної думки, а також існує перевантаження фактичного матеріалу, та недостатня кількість годин на вивчення історії.

Професор Білоруського державного університету Володимир Кошелєв зазначив, що спроба інтеграції національної та всесвітньої історії так і залишилася проектом у Білорусі. На його думку цього не можна робити зараз, тому що національна історія розчиниться у всесвітній.

Стипендіат GEI Нодар Шошіашвілі зазначив, що після освітньої реформи 2006 року в Грузії історія вивчається як єдиний предмет. Наголос у підручниках робиться на Європу, яка допомагала Грузії звільнитися від російського впливу, так як російсько-грузинська війна 2008 року була розв’язана Росією через спробу Грузії долучитись до євроінтеграції. Європа та США в підручниках обговорюються в одному векторі НАТО та ЄС, а ворогом виступає Росія.
Доктор історичних наук, стипендіат GEI Міхаел Золян зазначив, що європейський вимір у підручниках історії Вірменії знаходиться під впливом трьох цивілізацій: європейської, східної та російської. Вірмени – це європейці Сходу. Росія знаходиться в Європі, але не належить до неї, а Вірменія навпаки.

12
Професор Московського державного університету ім. Михайла Ломоносова Олександр Шевирьов зазначив, що в Росії діє історико-культурний стандарт, тому підручники пишуть із його урахуванням і тільки вчені, а вчителів-практиків не залучають до написання. Мати велику країну – це є перевага і в той же час проблема. Росія залишається ближчою до старої Європи.

На конференції під час дискусій виступали вчителі-практики, які обговорювали проблеми та досягнення українських підручників з історії: Наталя Голосова, Олександра Козорог, Наталя Маркус, Людмила Махун, Світлана Філіпова, Василь Дяків, Тетяна Москаленко, Світлана Могиляста, Елла Ситник, Олександр Панащенко та інші.

У підсумках конференції можна визначити основні чинники впливу на історичну освіту:
• re"> у всіх країнах історія дуже політизований предмет;
• re"> втручання політиків в історичну освіту;
• re"> здійснення декомунізації та європеїзації в історичній освіті;
• re"> повернення до етноцентризму, ідентичності, багатогранності;
• re"> компетентні вчителі, які розвивають історичну свідомість учня.;
• re"> співробітництво між європейськими країнами;
• re"> європейський принцип визначення націй «різні, але рівні»;
• re"> молодь повинна мати якісні європейські підручники.
Історія це формування ідентичності, націоцентризму та євроцентризму.
А Європа повинна починатися з нас самих.

12
Користуючись нагодою хочу подякувати міському відділу освіти в обличчі начальника відділу Грекової Л.А за фінансову підтримку в участі у Міжнародній конференції.

Вчитель історії та суспільствознавчих дисциплін
НВК «Знам’янська ЗШ І-ІІІ ступенів №2-ліцей»
Світлана Філіпова

Категорія: Новини освіти | Переглядів: 1045 | Додав: Admin | Рейтинг: 2.3/6

Кировоград: новости и сайты