Вівторок, 23.04.2024, 13:36
Вхід | Вихід | RSS
Javascript DHTML Drop Down Menu Powered by dhtml-menu-builder.com
Belarusian  English  Russian  Ukrainian 

Меню

Пошук

Погода та курс валют

Погода
Погода у Знам'янці

вологість:

тиск:

вітер:



Календар свят та подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Опитування

Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Інформаційний портал


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Відео про місто

Корисні посилання

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Головна » 2012 » Лютий » 1 » Питання припинення з 1 травня 2012 року Знам’янського комунального підприємства теплових мереж коментує перший заступник міського голови
14:22
Питання припинення з 1 травня 2012 року Знам’янського комунального підприємства теплових мереж коментує перший заступник міського голови
 
12 "Готуй сани влітку". Ця приказка згадується зазвичай тоді, коли говориться чи пишеться про підготовку до опалювального сезону. Але впродовж останніх років все більше знам'янчан переймаються не тим, як буде підготовано "сани" – тепломережу, а тим, як би зіскочити із цих саней (які що далі, то більше гальмують) на власні "санчата" – облаштувати свої квартири системами індивідуального опалення. Бо ці маленькі "санчата" куди більш надійні, та й кермуєш ними сам, на власний розсуд, не чекаючи, поки хтось із гірки підштовхне чи на гірку вивезе...
Відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», та враховуючи переведення багатоповерхових житлових будинків на індивідуальне опалення на двадцять першій сесії Знам'янської міської ради шостого скликання було прийнято рішення "Про припинення з 1 травня 2012 року Знам’янськогокомунального підприємства теплових мереж шляхом ліквідації за рішенням засновника".
Прокоментувати дане питання, погодився перший заступник міського голови В.Джулай – ( для тих, хто із "саней" тепломережі ще не зіскочив).
– По-перше, хочу сказати, що таких жителів, які користуються послугами тепломережі, залишилося не так вже й багато, і мене  це радує.
- Також хочу акцентувати увагу на тому, що тарифи на житлово-комунальні послуги слід привести до стовідсоткового відшкодування. І це правильно. Люди повинні платити за те, що вони отримують. Інше питання, чи отримують вони те, за що платять... Мабуть, небагато знам'янчан, які обслуговуються тепломережею, можуть сказати, що якість теплопостачання їх задовольняє. Тому я завжди був прихильником індивідуального опалення. Ще нещодавно у мене було багато опонентів, і більшість із них аргументували це тим, що встановлення котлів у квартирах – це справа дорога. Зараз таких опонентів набагато менше, і ті, хто вже обладнав свої квартири системами індивідуального опалення, дякують мені за те, що я їх свого часу переконав. Бо пересвідчилися – це і зручно, і вигідно.
- Централізоване теплопостачання – це добре, але за ним треба було доглядати як слід. Тоді, коли держава приділяла увагу цій сфері, коли й квартири теж були державними, а не приватизованими, як зараз, тоді можна було говорити про якісні ремонти котелень і теплових мереж, про їх модернізацію. Зараз же державних коштів на це практично не виділяється, все покладається на місцеві бюджети. Але ж місцеві бюджети наповнюються всіма мешканцями того чи іншого міста, тож чи справедливим буде витрачати їх на потреби лише однієї категорії населення? Візьміть до прикладу наше місто. Значна частина знам'янчан живе у приватних будинках. Чому вони своїми податками повинні платити за якісне теплопостачання багатоповерхівок? Кошти міського бюджету – і я про це не раз говорив – повинні використовуватися на загальноміські потреби.
– Хочу наголосити на тому, що що це – не ініціатива тепломережі, а це знову ж таки справи державні. Свого часу, коли відповідними постановами мешканцям багатоповерхівок було дозволено встановлювати в квартирах індивідуальне опалення, держава якось не дуже на це звертала увагу: ставите – і ставте собі. А потім це явище стало масовим. Воно й зрозуміло: централізоване опалення ставало чим далі, тим більше негарантованим (згадайте щорічні проблеми з виділенням лімітів газу), все більше неякісним, і при тому – все більш дорогим. А державних грошей на вирішення комунальних проблем виділялося все менше й менше. Ось люди і встановлювали у своїх квартирах котли, не покладаючи надії на те, що держава зможе вирішити всі проблеми. І тут на державному рівні почали говорити про те, що централізоване теплопостачання міст треба рятувати. А я запитую – навіщо його рятувати? Тільки тому, що колись були побудовані котельні й прокладені мережі? Але ж не міста будувалися для того, щоб забезпечити підприємства теплових мереж роботою, а підприємства створювалися для того, щоб давати тепло мешканцям міст. А вони, ці підприємства, зі своїм завданням уже не справляються. Дев’яносто п’ять відсотків їх не можуть надавати своїм споживачам якісні послуги. Газ же коштує дорого – незалежно від того, якісні послуги на ньому вироблені чи ні...
- Якщо взяти наше місто, то ще недавно, до того, як почали видавати дозволи на встановлення індивідуального опалення, тепломережа мала 6 тис. абонентів. Зараз залишилося близько 160. Якщо люди не платять тепломережі, отже з’являється проблема з газопостачанням котелень. Щоб цієї проблеми не стало, хтось має покрити борги підприємства теплових мереж. Хто? Місцевий бюджет? Знову ж таки повторюся: чому за те, щоб було тепло кільком абонентам тепломережі, частина з яких, до того ж, ще й не оплачує послуг теплопостачання, мають платити своїми податками всі без винятку мешканці міста? Це неправильно. Але тепломережа все більше й більше заганяється у глухий кут. А її котельні опалюють не тільки житловий фонд, а й об’єкти соціальної сфери.
- На даний час близько 90 % відсотків закладів соціальної сфери – школи, дитсадки – вже переведено на опалення міні-котельнями, що дає і економію газу, і економію бюджетних коштів. А головне – дітям тепло!
– Але ж бюджетна сфера – це ще не все. Є ж ще й мешканці, які живуть у квартирах і досі користуються послугами тепломережі, бо на індивідуальне опалення грошей не мають... - Що ж робити таким верствам населення в даному випадку?
– Можу із цим посперечатися. Так, є категорія людей, які не можуть зараз витратити на індивідуальне опалення від 3 до 12 тисяч гривень. Але таких людей небагато. Може, хтось зараз обурився, бо саме він і належить до тих, хто справді не може, але я офіційно заявляю: таких людей небагато . Коли я з ними спілкуюся, кажу: „Хіба ви не розумієте, що через вас страждають інші знам'янчани, які платить за тепло, але не можуть його вчасно отримати, бо газопостачальники через борг тепломережі за газ, який виник через те, що у неї самої боржників повно, лімітів не виділяють?” Знаєте, що мені відповідають? „А нам все одно. Ви нікуди не подінетеся, ви будете подавати тепло, бо інакше вас покарають, з посади знімуть...” Це кажуть люди, які мають по шість-вісім тисяч боргу. І їм справді все одно, чи піде тепло в дитсадки і школи, коли перестануть мерзнути їхні сусіди, які платять вчасно. То чому місто має турбуватися про тих, хто про місто не турбується? Чому ми маємо йти їм назустріч?
- А от із тією частиною мешканців, які боргів за тепло не мають, я розбирався. Так, є категорія людей, які без сторонньої допомоги ніяк не встановлять у своїх квартирах індивідуальне опалення. Колись я на сесію міськради виносив питання про безвідсоткове кредитування таких згнам'янчан. Тоді багато хто приходив і питав: „Де я можу отримати гроші?”, не розуміючи, що місто брало на себе лише виплату банківських відсотків по кредиту.
Далі я зібрав керівників фірм, які спеціалізуються на встановленні індивідуального опалення, і попросив їх – принаймні тих, хто має таку можливість – надавати клієнтам розстрочку платежу хоча б на рік чи на півроку. Не всі, але погодилися. Керівники окремих фірм дослухалися до прохання міської влади, і багато знам'янчан скористалися саме таким варіантом.
– Але є ще й такі знам'янчани, і їх таки немало, для яких навіть варіант із розстрочкою платежу неприйнятний – через дуже низькі доходи. Їм як бути?
– Я розумію тих, хто дійсно не має грошей на встановлення індивідуального опалення. Свого часу навіть рішення міськрада прийняла про виділення коштів для справді малоімущих. І щорічно це питання вирішувалося. І в цьому році міський голова І.Крижановський поставив завдання - забезпечити теплом бюджетні установи і перш за все дитячі садочки №7 і №8 та надати допомогу малозабезпечиним громадянам, придбавши для них опалювальні котли. І виконком над цими проблемами зараз працює. 

Категорія: Новини міської ради | Переглядів: 711 | Додав: Admin | Рейтинг: 0.0/0

Кировоград: новости и сайты