15:07 Школа і громада | |
Сьогодні в Україні існує безліч невирішених соціальних проблем. Усвідомлення необхідності активної участі громадян і суспільства в їхньому подоланні відкриває нові можливості, а також сприяє розвиткові нових громадських ініціатив. Однією з найважливіших рис нашого часу є відродження руху, який залучає громадян до участі у зміні всіх сторін життя на краще, формування нових відносин у суспільстві, що в цілому сприятиме вирішенню багатьох проблем сьогодення. Волонтерство – так називається цей рух. Воно широко розвинене у світі й розглядається як глобальний процес об’єднання людей, які прагнуть зробити внесок на благо свого та світового співтовариства. На сучасному етапі розвитку суспільства волонтерство є невід’ємною частиною шкільного життя. Ця система сприяє становленню людини як активного члена своєї громади, а для школи це добра можливість соціалізації дитини та її громадського виховання.
Так, в ЗШ I-III ст. № 7 активом учнівського самоврядування створено волонтерський загін «Милосердя», який розробив і впроваджує програму «Допомога людям похилого віку». Головні принципи програми — безкорисливість і тривалість допомоги. Програма спрямована на допомогу людям похилого віку, самотнім, часто з різних причин забутим родичами, і які через це потребують опіки, підтримки. В ході реалізації даної програми . учні школи привітали з днем людей поважного віку та надали допомогу по облаштуванню присадибних ділянок та прибиранню подвір’їв підопічним ветеранам ВВв акції «Зірка пам’яті» Єрохіній В.Ф., Козакову В.К., Бобровій М.І., Самофалову О.Н., Шилковій Н.В.Протягом вересня-жовтня в школі проведено акцію «Три овочі», під час якої учні приносили городину, а потім надавали допомогу тим, кому вона так потрібна. Адресну допомогу овочами отримали мешканці селища Остапова О.О., Севостьянова В.В., Онопа О.О. Таким чином програма допомагає піклуватися про конкретних людей похилого віку, відновлювати втрачений зв’язок між поколіннями. Потрібно пам’ятати завжди актуальний принцип: як ми сьогодні опікуємося — чи не опікуємося — нашими бабусями і дідусями, нашими батьками і матерями, так завтра наші діти й онуки, можливо, опікуватимуться нами. Рівень уваги до людей похилого віку— важливий індикатор людських рис і рівня цивілізованості всього суспільства. | |
|