11:24 «Шляхами слави партизанської» | |
1 вересня 1939 року фашистська Німеччина почала Другу Світову війну, яка по руйнуваннях і людських жертвах значно перевищила Першу Світову війну. Удару військ фашистської коаліції піддався і Радянський Союз. Одній з найважливіших складових боротьби із загарбниками був партизанський рух. Найбільш активною формою всенародної боротьби в тилу ворога були озброєні дії партизанських формувань. ЦК КП(б)У і місцеві підпільні організації велику увагу приділяли зміцненню діючих і створенню нових партизанських загонів, забезпеченню їх кадрами і озброєнням. Військові ради фронтів і армій, що діяли на Україні, встановлювали безпосередні зв'язки з партизанськими загонами і диверсійними групами прифронтових районів, допомагали їм зброєю і спорядженням. В цілях посилення військового керівництва партизанськими загонами у прифронтовій смузі і координації їх дій з частинами Червоної Армії при військових радах фронтів осінню 1941г. стали створюватися спеціальні оперативні групи. Бойові дії партизанських загонів у тилу ворога почалися відразу ж після вступу загарбників на українську територію. На початку війни Кіровоградським обкомом КП(б)У було створено підпільні райкоми партії і визначено керівників партійних організацій. У липні 1941 року розпочинає роботу Кіровоградський підпільний обком КП(б) У на чолі з секретарем Михайлом Михайловичем Скирдою та завідувачем сільськогосподарського відділу Петром Кириловичем Василиною. Створюється два підпільних міських комітети – в м. Кіровограді та в м. Знам’янці, 28 підпільних райкомів 251 первинних організацій. У Чорному лісі базувались і діяли партизанські загони ім. Суворова - командир Г.М.Володін, ім. Сталіна – командир І.С.Шученко, ім. Щорса – командир І.І.Нечаєв, ім. Хрущова – командир І.Ф.Присажнюк, ім. Пожарського – Д.А.Горячий, ім. Дзержинського – командир Петров, ”За Победу” – командир Гугрін, "За Родину” – командир Кришталь, "Москва” – командир Д.О.Коршиков, ім. Ворошилова – командир С.І.Довженко, з’єднання ім. Ворошилова – командир І.І.Діброва. В архівному відділі Знам’янської міської ради знаходиться копія документу, який засвідчує мужність та героїзм українського народу. 27 липня 1943 року о 21годині 45 хвилин з аеродрому Можнякова в тил ворога вилетіла Одеська організаторська – партизанська група штабу партизанського руху Південно - Східного фронту, організована 8 травня 1943 року з партійно – радянського активу тих, що закінчили спецшколи, під командуванням О.П. Муханова із завданням організувати і очолити в тилу ворога партизанську боротьбу в окупованих районах: Вознесенський, Березовський, містах: Одеса, Вознесенськ. Із-за виключно недбалого викидання екіпажем літака «Дуглас», група Муханова у складі 10 чоловік двома заходами була викинута, замість району Нарубаєвка (34 км. північно – західніше сел. Знам’янка) на станцію і центр м. Знам’янка. За свідченням очевидців в результаті запеклої сутички між німецьким гарнізоном і парашутистами було вбите і поранено 30 фашистів і поліцейських. Всі десантники загинули, за винятком Понізенко Н.В., яка приземлилася у дворі с. Ніколаєвка і змогла повернутися до своїх. Останньою загинула Приходько М.П., яка, не бажаючи попасти в руки ворога, останнім патроном вистрілила собі в голову. Але невдало. Вороги нічого не добилися від важко пораненої десантниці і отруїли її. Копія архівної довідки надана Інститутом історії партії ЦК Компартії України. Постановою бюро Знам’янського міськкому Компартії України і виконкому міської Ради народних депутатів від 22 березня 1990 року було прийнято рішення встановити на будівлі міського будинку піонерів меморіальну дошку з метою увіковічення пам'яті воїнів, загиблих смертю хоробрих при виконанні бойового завдання в ніч з 27 на 28 липня 1943 року, партизанської групи під командуванням Муханова О.П Партизани та підпільники висаджують у повітря залізничні колії, ешелони з ворожими військами і технікою нападають на автомашини з німцями, звільняють з концтаборів військовополонених і мирних громадян, перешкоджають німцям відправляти населення області на роботи до Німеччини. Їх безмежний героїзм та жертовність можуть слугувати прикладом справжнього патріотизму та любові до своєї Вітчизни. Начальник архівного відділу О.Гребенюк | |
|