13:51 Зустріч з майстринею народної вишивки | |
23 березня у музеї відбулась творча зустріч - майстер-клас майстрині-вишивальниці Раїси Олексіївни Айвазовської. На цю зустріч завітали вчителі трудового навчання, вчителі образотворчого мистецтва шкіл міста, керівники гуртків позашкільних навчальних закладів. Раїса Олексіївна захоплююче висвітила історію української вишивки, техніку створення рушника, показала деякі практичні прийоми роботи.
Вишиваний рушник є одним з символів української духовності. Він увібрав в себе синтез орнаментів багатьох народів і цивілізацій, які мешкали на терені сучасної України, починаючи від Трипільської культури. Здавна всі великі події української родини, як-то заручини, весілля, народження дитини, проводи юнака до війська, проводи людини у Вічність супроводжувались рушником, на якому вишивалася ціла легенда, наказ, побажання, оберіг людини у її довгій дорозі. Навіть малописьменні жінки, які плутали букви і цифри, виписували на рушникові таку симфонію небесного і земного світів, в якому відображувалися всі голоси і образи всесвіту. Ці уявлення про великий світ і рідну землю у ньому , символи землі і її народу передавалися від матері до доньки і онуки протягом багатьох століть. Рушник відтворював українську душу після руйнівних навал, адже в новій хаті, яка зводилася на згарищі, господиня вишивала на полотні і співала пісню новонародженому немовляті. Венценосний українофоб в своєму емському указі міг заборонити викладати українською мовою, ввозити українські книжки, грати вистави, але неможливо було зупинити вишивати рушники, дарувати їх , прикрашати ними оселі. Цей притулок національного духу був незборимий. Раїса Олексіївна показала гостям різницю орнаментів і легенди рушнику, залежно від географії України, зміст різних стилів і символічного наповнення виробів, особливості розвитку вишивальницької справи під впливом часу, а на останок сказала: « У наш час нано-технологій, генної інженерії і урбанізації втрачається старовинний уклад життя, заняття людей і мистецтва, які зберігалися народом протягом тисячолітньої історії. То ж на вчителях образотворчого мистецтва, гуртківцях, освітянах лежить великий поклик зберігати і пропагувати народні мистецтва, традиції, на яких зводиться національне почуття та самоідентифікація особистості». Гості з великою увагою прослухали повідомлення, сприйняли практичну демонстрацію прийомів мистецтва та познайомилися із зразками рушників Кіровоградської області, яких було представлено в залі музею близько півсотні. Ці вироби – на стінах зали музею і досить, і вони наповнюють приміщення музею якоюсь доброю, материнською, очисною аурою. Директор музею Т.Кулик | |
|