Ні для кого не секрет, що проблема покарання і заохочення дитини в сім’ї постає перед батьками відразу, як дитина починає робити самостійні вчинки, тобто приблизно з 10-12 місяців, і є однією із важливих сторін системи виховання дитини взагалі. Продовжуючи систему батьківського всеобучу, на базі ДНЗ №3 «Івушка» було проведене анкетування «Проблеми покарання і заохочення в моїй сім’ї». 82% опитаних батьків вважають проблему покарання і заохочення дітей важливою і актуальною, але 5% з них ніколи навіть не замислювалися над цією проблемою. Щодо проблеми покарання картина складається таким чином. З відповідей видно, що покарання було присутнім іще в сім’ях батьків, тому вони також не вбачають нічого страшного в покаранні як такому (11%). Дуже цікавими були відповіді на запитання «Як ви ставитеся до покарань дитини в сім’ї?». Так, 82% батьків ставляться до покарань дитини як до обов’язкового та необхідного атрибуту сімейного виховання, і тільки 18% із них – як до одного з важливих елементів сімейної культури. І це говорить про дуже низький рівень саме культури виховання в наших сім’ях. Щодо форм покарання, то, судячи з відповідей, фізичне покарання не використовується в жодній із сімей. Найдієвішим способом батьки вважають позбавлення дитини чогось (89%), а 11% в якості покарання не спілкуються з дитиною, що є дуже неправильним і небезпечним методом. 48% батьків ставляться до заохочень в сім’ї як до необхідного і значущого атрибуту сімейного виховання, 30% - як до батьківського обов’язку, але 22% батьків взагалі ніколи не замислювалися над цією стороною сімейного виховання. На запитання «Як ви заохочуєте свою дитину», батьки відповіли, що ніхто з них не заохочує дітей матеріально, 4% заохочує морально, 96% - чергує різні (?) види заохочень. Але на наступне запитання щодо форм заохочення 4% батьків заохочує дітей покупками речей, 7% - покупками іграшок, 33% - покупками речей і предметів, пов’язаних з інтересами та захопленнями дитини, (тобто 44% заохочень – матеріального характеру), що заперечує попередню відповідь. 56% відповіли, що використовують в якості заохочення поцілунки, обійми, подяки, тобто моральне заохочення. Підсумовуючи анкетування, можна зазначити, що всі батьки розуміють небезпечність фізичного покарання. 26% батьків вважають, що фізичне виховання загрожує батькам втратою контакту з дитиною, 8% - втечею дитини з дому, 33% - агресією і жорстокістю в майбутньому до рідних і чужих людей, 33% - зміною особистості дитини. Тому хочеться дати такі поради. Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції. Якщо прохання не виконується, треба переконатися, що воно відповідає віковим можливостям дитини. Лише тоді можна вдаватися до прямих інструкцій, наказів, що буде досить ефективним для дитини, яка звикла реагувати на прохання батьків. І тільки у випадку відвертого непослуху батьки можуть думати про покарання. Цілком зрозуміло, що воно має відповідати вчинку, а дитина повинна розуміти, за що її покарали. Батьки самі вирішують, як покарати, але треба мати на увазі, що фізичне покарання — найтяжчий за своїми наслідками засіб покарання. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Покарано — вибачено. Сторінку перегорнуто. Про старі гріхи — жодного слова! Покарання не має сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження. | |
Категорія: Будні соціальної служби | Додав: Admin (25.11.2013) | |
Переглядів: 643 |