ЗНАМ'ЯНСЬКА МІСЬКА РАДА
Меню
- Інформація про місто >>>
- Керівництво >>>
- Міська рада >>>
- Відділ забезпечення діяльності міської ради
- Регламент
- Онлайн-трансляції засідань міської ради
- Онлайн-трансляції засідань постійних депутатських комісій міської ради
- Список депутатів Знам'янської міської ради сьомого скликання
- Постійні комісії
- Графік прийому виборців депутатами міської ради сьомого скликання
- Проекти рішень міської ради
- Рішення міської ради
- Розпорядження
- Депутати звітують
- Інформація про депутатські запити
- Планування та аналіз роботи
- Протоколи міської ради
- Міськвиконком >>>
- Основні завдання та нормативно-правові засади діяльності органу
- Відділи та управління міськвиконкому
- Склад виконавчого комітету
- Розпорядження міського голови
- Проекти розпоряджень міського голови
- Рішення виконавчого комітету
- Протоколи засідань виконавчого комітету Знам’янської міської ради
- Проекти рішень виконавчого комітету
- Порядок оскарження рішень
- Планування роботи
- Правила внутрішнього трудового розпорядку
- Кадрові зміни
- Вакансії
- Засади запобігання і протидії корупції
- Фінансові ресурси
- Знам’янський МРВ Управління ДСНС України у Кіровоградській області >>>
- Знам’янський відділ поліції ГУНП в Кіровоградській області >>>
- Знам’янський міськрайонний відділ пробації >>>
- Знам’янський об’єднаний міський військовий комісаріат>>>
- Комунальні платежі
- Реалізація інвестиційних проектів за кошти державного бюджету протягом 2017 року по місту Знам’янка
- Стратегія розвитку міста Знам'янка
- Селищна рада смт Знам’янка Друга >>>
- Новини смт Знам’янка Друга
- Керівництво смт Знам’янка Друга
- Історія
- Рішення Знам’янської Другої селищної ради
- Склад депутатів селищної ради смт Знам’янка Друга
- Склад виконавчого комітету
- Структура селищної ради
- Органи самоорганізації населення
- Амбулаторія загальної практики сімейної медицини
- Відділення зв’язку
- Інтерактивне спілкування
- Інформація про посадових осіб, відповідальних за реалізацію державної регуляторної політики в області
- Перелік регуляторних актів, виданих Знам'янським міськвиконкомом
- Плани підготовки регуляторних актів
- Повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів, проекти цих актів і аналіз їх регуляторного впливу
- Звіти про відстеження результативності регуляторних актів
Категорії новин
Пошук
Календар свят та подій
Опитування
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Анонс подій та оголошення
Інформаційний портал
Відео про місто
Корисні посилання
Анонс подій та оголошення
Інформаційний портал
Відео про місто
Корисні посилання
Знам’янська ОДПІ інформує
 За якою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується вартість успадкованого майна, що отримується фізичною особою, яка має статус дитини-сироти або дитини-інваліда, але якій виповнилося 18 років, від фізичної особи — резидента, яка не є членом сім’ї першого ступеня споріднення? ________________________________________ Згідно з п. 174.1 ст. 174 Податкового кодексу об’єкти спадщини платника податку з метою оподаткування поділяються на: об’єкт нерухомості; об’єкт рухомого майна; об’єкт комерційної власності; суму страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також суму, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця — учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення; готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах. Відповідно до пп. «б» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 зазначеного Кодексу за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «ґ» п. 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є інвалідом І групи чи має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» цього пункту, що успадковуються дитиною-інвалідом. Водночас ст. 6 Сімейного кодексу України визначено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Неповнолітньою вважається дитина віком від 14 до 18 років. Статтею 1 Закону України від 06.10.2005 р. № 2961-IV «Про реабілітацію інвалідів в Україні» передбачено, що дитина-інвалід — особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Також відповідно до п. 28 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі досягнення нею повноліття. Згідно з пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу (5%), оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Враховуючи те, що фізична особа після досягнення нею повноліття (18 років) втрачає статус дитини-сироти або дитини-інваліда, вартість будь-якого об’єкта спадщини, який успадковується такою фізичною особою від фізичної особи — резидента, що не є членом сім’ї першого ступеня споріднення, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%. Прес-служба Знам‘янської ОДПІ |
|
Хто є відповідальним за сплату податку на доходи фізичних осіб при отриманні свідоцтва про право на спадщину нерезидентом-спадкоємцем? ________________________________________ Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, та фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Дохід, отриманий з джерелом його походження з України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід у вигляді спадщини (пп. «е» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу). Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Податкового кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення та резидентського статусу спадкоємця і спадкодавця. Згідно з п. 174.3 вищезазначеної статті особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При цьому спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини. Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини (п. 174.4 цієї статті). Отже, спадкоємець-нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримає від нотаріуса свідоцтво про право на спадщину. При цьому відповідальною особою за сплату податку на доходи фізичних осіб є цей спадкоємець-нерезидент. Прес-служба Знам‘янської ОДПІ |
|
За громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб –підприємців (частина третя статті 39 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу”). З 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 20 травня 2014 року № 1275-VІІ „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації” (далі – Закон № 1275). Згідно із зазначеним Законом № 1275 тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску (далі – ЄСВ) за себе на весь період такої служби. Мобілізовані підприємці чи самозайняті особи, що використовують у своїй господарській діяльності працю найманих працівників, які продовжують працювати по найму під час мобілізації такого підприємця, зобов’язані уповноважити іншу особу на виплату заробітної плати або інших доходів найманим працівникам. У такому випадку обов'язок з нарахування та утримання ПДФО і ЄСВ з таких виплат на термін військової служби підприємця несе уповноважена особа. Обов'язок зі сплати ПДФО та ЄСВ за найманих працівників повинен здійснити демобілізований підприємець чи самозайнята особа протягом 180 календарних днів з першого дня його демобілізації без нарахування штрафних та фінансових санкцій. Для отримання зазначених пільг демобілізований підприємець чи самозайнята особа зобов’язані протягом 10 днів після демобілізації надати органу Міндоходів за місцем податкової реєстрації такі документи: заяву про надання пільги в довільній формі; копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації. Крім того зазначаємо, що Законом № 1275 внесено зміни до законодавчих актів, згідно з якими за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вказані вище норми Закону № 1275 застосовується з першого дня мобілізації і протягом всього періоду мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303 «Про часткову мобілізацію». Прес-служба Знам‘янської ОДПІ |
|
За якою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковується дохід, отриманий від продажу квартири, що перебувала у власності нерезидента понад три роки? ________________________________________ Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу не оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки. Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 5% (п. 172.2 ст. 172 Кодексу). При цьому п. 172.9 ст. 172 зазначеного Кодексу встановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно зі ст. 172 цього Кодексу в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Кодексу. Таким чином, якщо нерухомість перебувала у власності нерезидента більше ніж три роки, при її продажу таке майно не підлягає оподаткуванню. Прес-служба Знам‘янської ОДПІ |
|
Як оподатковуються податком на доходи фізичних осіб доходи, одержані фізичною особою (резидентом) від надання нерухомості в оренду фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання? ________________________________________ Згідно з пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу. Відповідно до пп. «б» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу дохід з джерелом його походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у вигляді, зокрема, доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні. Згідно з пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 цього Кодексу якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку — орендодавець. При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Податковим кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображається у річній податковій декларації. У разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку — орендодавця за формою та у спосіб, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1242. Отже, у разі якщо фізична особа (орендодавець) у 2014 р. здає свою квартиру в оренду фізичній особі (орендарю), яка не є суб’єктом господарювання, то податок на доходи фізичних осіб орендодавець повинен сплачувати щокварталу протягом 2014 р., а декларацію подати до 01.05.2015 р. Дохід від здавання в оренду власного нерухомого майна підлягає оподаткуванню за ставками 15 (17)%, визначеними в ст. 167 Податкового кодексу. Прес-служба Знам‘янської ОДПІ |
|
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Податкова вимога повинна містити наступні відомості: - факт виникнення грошового зобов’язання та право податкової застави; - розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою; - обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк; - попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави; - можливі дату та час проведення публічних торгів з продажу активів. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає податкову вимогу такому платнику податків. Дана норма передбачена ст.59 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями. Також з цим та іншим роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 134). Прес-служба Знам‘янської ОДПІ |
|
У разі затримки з відкриттям рахунків для сплати військового збору податковим агентам рекомендується акумулювати суми коштів, призначених для сплати військового збору, з метою їх подальшого перерахування на відповідні рахунки. У разі виконання зазначених дій податкові агенти не будуть притягуватись до відповідальності за порушення терміну сплати військового збору. Відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду здійснює Державна казначейська служба України відповідно до покладених завдань. Нагадуємо, з 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» (далі – ПКУ), яким, зокрема, встановлено військовий збір. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дані роз’яснення у категорії 132). Прес-служба Знам‘янської ОДПІ |
|
Фізособи-підприємці не сплачують військовий збір з доходів, отриманих від підприємницької діяльності
Фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони знаходяться, не сплачують за себе військовий збір із доходів, отриманих у межах їх підприємницької діяльності. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи: - у формі заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику за трудовими відносинами; - у формі інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податків згідно із цивільно-правовими договорами; - у формі виграшу в державній і недержавній грошовій лотереї, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. Військовий збір встановлюється тимчасово, до 1 січня 2015 року. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Нагадуємо, з 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» (далі – ПКУ), яким, зокрема, встановлено військовий збір. З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дані роз’яснення у категорії 132). Прес-служба Знам‘янської ОДПІ |
|
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не нараховується на виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Це визначено положенням частини сьомої ст.7 Закону України від 08.07.2010 року N2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (зі змінами та доповненнями). Також, за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Враховуючи зазначене, особа одночасно перебуває в трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями, а також перебуває на обліку в військовій частині. Прес-служба Знам‘янської ОДПІ |
|
Знам‘янська об‘єднана Державна податкова інспекція інформує, що громадяни можуть, у разі необхідності, отримати відомості про суми одержаних доходів. Для цього слід звернутися у Центр обслуговування платників за місцем проживання та подати відповідну заяву. При собі обов'язково мати документ про посвідчення особи. Якщо заяву подає уповноважена особа, то такій особі необхідно мати нотаріально завірену довіреність. Відомості з Державного реєстру видаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів з дня звернення фізичної особи. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням відомостей про доходи з Державного реєстру до будь – якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до десяти робочих днів. Прес-служба Знам‘янської ОДПІ |
