22 грудня 2015 року з 8-00 до 12-00 год. юридичним відділом міськвиконкому проводилася «гаряча лінія» на тему «Децентралізація влади в Україні». За матеріалами «гарячої лінії» пропонуємо розглянути основні аспекти процесу децентралізації у питаннях та відповідях: Що ж таке децентралізація? Децентралізація – це реальний шлях до підвищення якості повсякденного життя мешканців кожного села, селища чи міста. Вона передбачає створення фінансово незалежних громад, які зможуть самостійно і на належному рівні утримувати дитячі садки і школи, амбулаторії, будинки культури і клуби, дороги, інфраструктуру. Процес децентралізації в Україні розпочато 17 червня 2014 року, коли Верховна Рада України прийняла перший з пакету "децентралізаційних законів" – Закон України "Про співробітництво територіальних громад". Чому ми обираємо шлях децентралізації? Європейський і світовий досвід свідчить, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору. Сильне місцеве самоврядування базується на розвинутому громадянському суспільстві і демократії. В умовах децентралізації неможлива узурпація влади. А в нашому випадку децентралізація – це фактично деузурпація. Ми можемо до безконечності вибирати нову владу. Але будемо і знову і знову розчаровуватись у ній, допоки не змінимо систему. Той шлях, який ми обираємо, передбачає передачу повноважень вирішувати місцеві проблеми на низовий, базовий рівень, рівень громад. Також він передбачає забезпечення їх власними фінансовими ресурсами, які зроблять їх спроможними ці проблеми вирішувати. Але будь-який орган місцевого самоврядування може діяти тільки в рамках закону і Конституції. Віддаючи в ході децентралізації повноваження, держава забезпечує одночасно ефективний контроль і зупиняє ті рішення, де місцеві органи влади виходять за межі своїх повноважень. Спроможні громади Повноваження, фінансові ресурси і контроль – три кити, на яких базується ефективна модель місцевого самоврядування. І саме на цих трьох напрямках зосереджені сьогодні наші зусилля. Громади мають бути спроможні взяти на себе широкі повноваження у вирішенні місцевих проблем. Отримавши відповідні економічні інструменти (перш за все податки і збори), вони мають заробити для себе необхідні ресурси. Плани, про які йде мова, не зобов’язують громади до об’єднання, вони визначають лише його можливі рамки. Принципово важливо, щоб в процесі об’єднання не виникли "мертві зони", коли слабкі громади залишаться нікому не потрібними. Саме тому в Законі України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" передбачено наявність такого плану на обласному рівні як необхідна умова. А далі йти по шляху об’єднання чи вичікувати – справа самих громад. Закон про співробітництво територіальних громад, з якого ми починали, передбачає і те, що громади можуть розпочати зі спільних проектів, а далі вже приймати рішення. А для тих громад, які готові уже сьогодні до перетворень, закладені стимули. Це доступ до тих повноважень і ресурсів, які уже сьогодні отримують міста, у яких повноцінна система місцевого самоврядування була сформована ще раніше. Економічні стимули Парламент прийняв зміни до Податкового та Бюджетного кодексів, які уже розширили фінансові можливості місцевого самоврядування, а в майбутньому дозволяють зробити економічно самодостатніми та спроможними і нові об’єднані громади. Логіка цих змін полягає в тому, що податки, які передаються на місця, дозволяють збільшити місцеві бюджети, а громади уже матимуть право питати у свого керівництва, як ті розпоряджаються додатковими ресурсами. Повноваження Також розпочато передачу органам місцевого самоврядування повноважень, які по праву їм належать. Знаковим було прийняття закону про архітектурно-будівельний контроль. Відійде в минуле поняття земель за межами населених пунктів, розпоряджатись якими одноосібно мали право державні чиновники; відповідний законопроект уже готується. Прийнято закон про децентралізацію в сфері надання адміністративних послуг. Система управління на місцях Зараз існує дуже багато міфів про те, як зміниться адміністративно територіальний устрій країни. Перш за все, хочу всіх заспокоїти – ніхто не збирається змінювати кількість і межі областей та районів. Основною територіальною одиницею стає громада. Громада має голову та виконком, який виконує всі функції з управління громадою. Села, які ввійшли до об’єднаної громади, обирають старост, які входять до виконкому об’єднаної громади і виконують ті ж функції, які були в сільраді. Наступний рівень – це район і область. І там і там будуть обрані рай- та облради, які мають створити виконкоми замість рай- та обладміністрацій. Тобто обрані місцевими жителями люди будуть керувати областями. При цьому центральна влада матиме своїх представників, які зможуть ветувати будь-які незаконні рішення місцевої влади. Саме ці речі мають бути закріплені в Конституції. Проект змін до Конституції. Є чотири ключові моменти, які необхідно чітко зафіксувати: - статус громади як базової одиниці місцевого самоврядування; - принципи субсидіарності, повсюдності, фінансової самодостатності місцевого самоврядування, які ми уже почали втілювати через закони, з тим, що ні у кого не було можливості відкотити назад; - трирівневу модель місцевого самоврядування; - систему забезпечення контролю з боку держави та громади. Після того, як це буде зроблено, точка неповернення буде пройдена. А уже на основі Конституції можна буде прийняти нову редакцію закону про місцеве самоврядування, низку інших законів, щоб завершити побудову нової моделі ефективного врядування. |
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчому комітету міської ради державою делеговано повноваження у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів. З метою виконання зазначених повноважень спеціалісти юридичного відділу виконавчого комітету міської ради надають юридичні консультації громадянам з питань захисту їх прав як споживачів товарів, робіт, послуг, а також представляють міськвиконком в судових засіданнях, який виступає в якості третьої особи на стороні споживача, позивача у судовій справі. Так, відповідно до рішення Знам’янського міськрайонного суду частково задоволено позовні вимоги громадянки А. до приватного підприємця К. про зобов’язання усунути недоліки товару, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди. В судовому засіданні приймав участь спеціаліст юридичного відділу з питання захисту прав споживачів Білоголовий В.Г. Підприємця, який відмовився безоплатно усунути недоліки товару, тобто не направив його за власний кошт для гарантійного обслуговування до сервісного центру, судом зобов’язано сплатити на користь споживача вартість неякісного товару у розмірі 390 грн., моральну шкоду в сумі 700 грн. та неустойку в сумі 206 грн. 70 коп., а всього 1296 грн. 70 коп. Зазначена сума коштів стягнута виконавчою службою на користь громадянки А. в повному обсязі. Такі випадки порушення прав споживача є непоодинокими, а тому необхідно знати свої права та використовувати засоби їх захисту, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів». |
Під головуванням секретаря міської ради Адамович Н.А. відбулося чергове засідання постійно діючої при Знам’янському міськвиконкомі адміністративної комісії. Відповідно до Положення про адміністративну комісію, затвердженого рішенням Знам`янського міськвиконкому від 11 квітня 2014 року №161 комісія розглядає питання про притягнення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, до адміністративної відповідальності на підставі та в межах повноважень, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення. На порядок денний адміністративної комісії були винесені два питання: щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за порушення вимог статті 152 Кодексу (порушення Правил благоустрою міста) та частини 1 статті 182 Кодексу (порушення Правил дотримання тиші). За результатами роботи комісії винесено постанови про притягнення осіб, винних у вчиненні зазначених правопорушень, до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу та оголошення попередження. |
28 червня в Україні відзначається державне свято - День Конституції України. Цього дня, 1996 року, Верховна Рада України прийняла новий Основний закон країни - першу Конституцію новітньої незалежної Української держави. Конституція закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Конституція врахувала історичний досвід українського народу і кращі світові традиції. Враховуючи таку багату конституційну спадщину, робота над створенням Основного Закону нашої держави розпочалася відразу після проголошення її незалежності в 1991 році із залученням найкращих світових експертів та вітчизняних фахівців, що завершилась схваленням Верховною Радою в червні 1996 року Конституції України. Довгий і складний шлях політичного самовизначення засвідчив невмирущу волю українців мати свою державність, бути суверенними серед інших вільних народів Європи і світу. Показовим є те, що Конституція України 1996 року, крім закріплення ключових принципів державності, демократії та основних прав і свобод людини, визначає зовнішньополітичну діяльність України як таку, що спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Однак, розвиток української державності та останні політичні події в Україні продемонстрували необхідність подальшого вдосконалення Основного Закону нашої держави. Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготовлено пропозиції щодо змін до Основного Закону (Конституції) України. Пропозиції підготовлені на реалізацію реформи місцевого самоврядування, Концепцію якої було схвалено Урядом 1 квітня 2014 р. Необхідність таких змін обумовлена тим, що саме Конституція визначає основи системи влади, і без відповідних змін провести реформу неможливо. Основні зміни передбачають: Запровадження трьохрівневої системи адміністративно-територіального устрою України – регіон, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування; Передачу функцій виконавчої влади від місцевих адміністрацій виконавчим органам рад відповідного рівня; Розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності і наділення саме громад максимально широким колом повноважень; Чітке забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами, в тому числі через їх участь в загальнодержавних податках; Ліквідація державних адміністрацій і створення натомість державних представництв з тільки контрольно-наглядовими і координаційними, а не виконавчими функціями. Ключові зміни стосуються розділів ІХ (Адміністративно-територіальний устрій) і ХІ (Місцеве самоврядування), які викладені в новій редакції. Пропонуються також деякі зміни в розділи ІV (Верховна Рада), V (Президент України), VІ (Кабінет Міністрів. Інші органи виконавчої влади). Запровадження трьохрівневої системи адміністративно – територіального устрою передбачає укрупнення населених пунктів сіл, селищ, міст. З’являється нове визначення громади, а саме Громадою є утворена в порядку, визначеному законом, адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або декілька населених пункти (село, селище, місто), а також прилеглі до них території. Місцеві державні адміністрації ( райдержадміністрації, обласні державні адміністрації) ліквідовуються та утворюються виконавчі комітети районних та обласних рад і закріплюються за принципом субсідарності при розмежуванні повноважень у системі органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів різних рівнів. Голови районної та обласної рад обираються відповідними радами та очолюють виконавчий комітет ради. Районна та обласна рада за поданням обраного голови формує склад виконавчого комітету ради. Визначається порядок формування рад відповідного рівня. Пропонується обмежити строк повноважень рад та їх голів п’ятьма роками. Матеріальну та фінансову основу місцевого самоврядування передбачає стаття 142 Конституції України. Тут закріплене право місцевого самоврядування на частку загальнонаціональних податків. Принциповим є момент чіткої фіксації норми, що «обсяг фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування відповідає повноваженням, передбаченим Конституцією та законами». Також закріплено, що «витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою». Визначено розмежування власних і делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. При цьому пропонується не деталізувати в Конституції повноваження, залишивши визначення вичерпного їх переліку на рівні відповідного Закону. Зафіксовано, що «держава фінансує здійснення цих (делегованих) повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності». Із статті 143Конституції України вилучено, що «органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади». Тепер органи місцевого самоврядування відповідальні тільки перед ЗАКОНОМ (ст. 144 – «Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції і законам України в порядку і строки, визначені законом, зупиняються головами відповідних державних представництв з одночасним зверненням до суду»). Новою у змінах до Конституції є пропозиція створення місцевих державних представництв. У статті 118 (розділ VІ) зазначено: «Виконавчу владу в областях і районах, місті Києві та у Севастополі здійснюють голови державних представництв» (фактично префекти). Оскільки основною їх функцією є нагляд за дотриманням закону в регіонах, логічним є їхня підзвітність Президентові як гаранту Конституції. Натомість для забезпечення балансу влад передбачена відповідальність та підконтрольність голів державних представництв Кабінету Міністрів України. У той же час дане питання є теж дискусійним, і остаточне рішення залежить від того, як визначаться законодавці щодо розподілу функцій в трикутнику Верховна Рада – Кабінет Міністрів – Президент. Допустимим є наділення правом призначення і звільнення голів як Кабінету Міністрів, так і Президента. У статті 119 (розділ VІ) визначені повноваження голів районних та обласних державних представництв. Всього передбачено чотири сфери повноважень, серед яких – нагляд за відповідністю актів органів місцевого самоврядування Конституції та законам України, координація роботи територіальних і центральних органів виконавчої влади та координація роботи усіх органів влади на місцях в умовах надзвичайного та воєнного стану. Передбачено (знову ж таки з метою забезпечення балансу влад) , що «рішення голів державних представництв, що суперечать Конституції та законам України, можуть бути відповідно до закону скасовані Кабінетом Міністрів України». При цьому з розділу VI ( а також інших статей) вилучено поняття місцевих державних адміністрацій, які пропонується ліквідувати. Відповідно деякі зміни також пропонуються до розділів ІV (Верховна Рада) і V (Президент України). Принциповим є вилучення з повноважень Верховної Ради (стаття 85, розділ ІV) тих, які не є політичними і мають бути віднесені до повноважень відповідних органів виконавчої влади: «призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування». Натомість зафіксовано, що призначення місцевих виборів має відбуватись автоматично при виникненні правових підстав – питання не носить політичного характеру (стаття 141, розділ ХІ) «утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів» – це теж не політичне питання і за своєю природою воно має бути віднесене до повноважень Кабінету Міністрів ( стаття 116, п. 2.1.). Прийняття відповідних змін до Конституції забезпечить правову основу для схвалення низки законодавчих актів, необхідних для реалізації реформи місцевого самоврядування. Серед законопроектів, які вже готуються – нова редакція закону про місцеве самоврядування, закон про місцеві державні представництва, зміни до бюджетного кодексу, зміни до низки законодавчих актів, які визначають розподіл повноважень між виконавчими органами влади і органами місцевого самоврядування, а також їх розподіл між органами місцевого самоврядування різного рівня. Начальник юридичного відділу виконавчого комітету Знам’янської міської ради Ю. Данільченко |
Під головуванням керуючої справами міськвиконкому Меренкової Л.І. відбувся семінар – практикум з відповідальними особами підприємств, установ та організацій міста за правоосвітню роботу. На семінарі – практикумі були обговорені проекти змін до Конституції України, реалізація реформи місцевого самоврядування та курсу Уряду на децентралізацію влади в Україні, висвітлено питання щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, інших змін до чинного законодавства, внесених останнім часом. Питання внесення змін до Конституції України та децентралізації державної влади, що обговорено на семінарі - практикумі, висвітлив начальник юридичного відділу міськвиконкому Данільченко Ю.В. У своїй доповіді він зазначив, що пропозиції підготовлені на реалізацію реформи самоврядування, Концепцію якої було схвалено Урядом 01.04.2014 року. Необхідність таких змін обумовлена тим, що саме Конституція визначає основи системи влади і без відповідних змін провести реформу неможливо. Основні зміни передбачають: запровадження трьохрівневої системи адміністративно – територіального устрою України – регіон, район, громада з повсюдністю місцевого самоврядування; передачу функцій виконавчої влади від місцевих адміністрацій виконавчим органам рад відповідного рівня; розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності і наділення саме громад максимально широким колом повноважень; чітке забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами, в тому числі через їх участь в загальнодержавних податках; ліквідація державних адміністрацій і створення натомість державних представництв з тільки контрольно – наглядовими і координаційними, а не виконавчими функціями. З метою виконання програми правової освіти населення Знам’янським міськрайонним управлінням юстиції (начальник Ніколаєва О.С.) опрацьовано та представлено до уваги учасників семінару навчальний посібник по Конституції України По питанню щодо переліку змін, які були внесені до законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, доповіла головний спеціаліст юридичного відділу Буріко О.А. У своїй доповіді вона звернула увагу присутніх, що відповідно до Закону України від 13.05.2014 року № 1261-VII розширено коло суб’єктів корупційного правопорушення. Введено відповідальність іноземців, осіб без громадянства, якщо вони за межами України вчинили у співучасті із службовими особами, які є громадянами України, будь-який із злочинів, передбачених у статтях 368, 3683, 3684, 369 і 3692 Кримінального кодексу України. Поширено відповідальність на працівників підприємств, установ, організацій приватного сектору, в зв’язку з чим статтю 3683 Кримінального кодексу України викладено в новій редакції. Посилено відповідальність за порушення антикорупційного законодавства. Введено таке поняття, як пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду. Відповідно до статті 369 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність наступає за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє або надає таку вигоду. Кодексом України про адміністративні правопорушення введено відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи та зобов’язання фінансового характеру, передбаченої Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції». Безпосередньо сам Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» доповнено нормами про державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, про зобов’язання юридичних осіб забезпечити розроблення та вжиття заходів із запобігання корупції. Головним спеціалістом юридичного відділу Буріко О.А. здійснено огляд змін до чинного законодавства, що відбулися з 01.06.2014 року. Учасники семінару – практикуму спілкувалися із доповідачами, задаючи питання щодо актуальності та особливостей висвітлених тем. |
Відбулося засідання міської координаційно – методичної ради з правової освіти населення, яке провела голова ради, керуюча справами міськвиконкому Тесленко Наталія Олександрівна. На порядок денний виносилися питання: про підсумки проведення Всеукраїнського тижня права до Дня прав людини у місті, про Рекомендації Кіровоградської обласної КМР з правової освіти населення, про стан право освітньої діяльності через ЗМІ, про роботу закладів культури міста в рамках правової освіти населення, про результати перевірок організації правової освіти в навчальних закладах та установах міста. Про підсумки проведення у місті Всеукраїнського тижня права до Дня прав людини доповіли провідний спеціаліст Знам’янського міськрайонного управління юстиції Гладун С.О. та начальник юридичного відділу міськвиконкому Данільченко Ю.В. На виконання п.3 розпорядження Кіровоградської обласної державної адміністрації виконавчий комітет Знам’янської ради з метою проведення у місті тижня права прийнято розпорядження міського голови № 217 від 21.11.2013 року «Про проведення тижня права в місті Знам’янка». В рамках проведення Всеукраїнського тижня права структурними підрозділами виконавчого комітету Знам’янської міської ради проведено лекції, відеолекторії, дискусії, заняття на правову тематику серед вихованців закладів освіти; тематичні виставки в системі бібліотечної мережі; семінар-практикум з відповідальними особами за право освітню роботу на підприємствах, установах, організаціях; зустрічі в трудових колективах на правову тему; публікації на правову тематику у місцевих засобах масової інформації; у рамках роботи міської координаційно-методичної ради з правової освіти населення проведено конкурс серед вихованців центру дитячої творчості «Я маю право…». Проведення заходів Всеукраїнського тижня права висвітлювалося на офіційному сайті Знам’янської міської ради. Обговорено на засіданні членів МКМР та прийнято до уваги рекомендації обласної міжвідомчої координаційно – методичної ради з правової освіти населення від 15 листопада 2013 року, на якій, зокрема, приділено особливу увагу проблемам реалізації Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування за його порушення. Підведено підсумки правоосітньої діяльності координаційно – методичної ради через засоби масової інформації (доповідала завідуюча відділом газети «Знам’янські вісті» Кулікова С.І.) та заклади культури міста (доповіла завідувач Центральної бібліотечної системи міста Колісніченко М.В.). Так, зокрема, на сторінках газети «Знам’янські вісті» в рамках правової освіти населення здійснено 117 виступів, а безпосередньо членами МКМР – 72 виступи. Інформація з правової тематики розміщується на офіційному сайті Знам’янської міської ради. Бібліотеками міста у 2013 році право освітня діяльність здійснювалася шляхом організації тематичних викладок, книжкових виставок, проведення лекцій із залученням відповідної цільової аудиторії. Про стан організації правової освіти в навчальних закладах міста та результати проведених перевірок доповів провідний спеціаліст Знам’янського міськрайонного управління юстиції Гладун С.О. У своїй доповіді він звернув увагу як на досягнення, так і на недоліки у роботі навчальних закладів з питань правової освіти такі, як відсутність сучасної правової літератури, недотримання вимог Типової інструкції з діловодства при оформлення документації з правової роботи. Всього протягом 2013 року проведено чотири таких перевірки у міських навчальних закладах (ЗОШ №7, №6, ДНЗ №6, №8). За результатами обговорення членами міської координаційно – методичної ради зазначеного питання рекомендовано відділу освіти за участю спеціалістів міськрайонного управління юстиції провести семінари у закладах освіти з питань організації та оформлення документації з правової освіти. З урахуванням наданих членами МКМР пропозицій, доповнень та зауважень затверджено план роботи міської координаційно – методичної ради з правової освіти населення Знам’янської міської ради на 2014 рік. |
В рамках проведення Всеукраїнського тижня права Знам’янським міськрайонним управлінням юстиції за участю спеціалістів юридичного відділу міськвиконкому проведений конкурс на кращий виріб з підручного матеріалу на тему «Я маю право…» серед вихованців центру дитячої творчості. Переможців конкурсу нагороджено почесними грамотами та подарунками. |
В приміщенні Знам’янської міської ради відбувся семінар – практикум з відповідальними особами підприємств, установ та організацій міста за правоосвітню роботу. У проведенні семінару – практикуму взяв участь кандидат юридичних наук, завідувач кафедри правознавства Кіровоградського національного педагогічного університету ім. В.Винниченка Юрах Віталій Михайлович, який є членом обласної координаційно – методичної ради з правової освіти населення. В рамках проведення Всеукраїнського тижня права Юрах В.М. прочитав лекцію щодо основних положень Загальної Декларації прав людини та механізмів захисту прав людини за законодавством України. У своїй доповіді він висвітив проблемні питання застосування норм кримінально – процесуального законодавства, законодавства України про адміністративні правопорушення та про виконання судових рішень. Навів статистику про прийняті Європейським судом з прав людини судові рішення на захист прав громадян України. Про зміни до чинного законодавства, прийняті останнім часом, доповів начальник юридичного відділу міськвиконкому Данільченко Ю.В. При цьому наголосив, що багато змін стосується різних сфер життєдіяльності населення, як то захист прав споживачів, посилення соціального захисту громадян, отримання державної допомоги сім’ям з дітьми, містобудівна діяльність, функціонування Єдиного державного реєстру виборців, сплата державного мита тощо. Про сферу та механізм застосування Закону України «Про безоплатну правову допомогу» доповіла начальник Знам’янського міськрайонного управління юстиції Ніколаєва Олена Сергіївна. Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безкоштовно правова допомога може надаватися органами місцевими органами державної влади та місцевого самоврядування (первинна правова допомога) та адвокатами (вторинна правова допомога) Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг, як надання правової інформації, надання консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру. Вторинна правова допомога, згідно ст. 13 Закону, полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Вона може включати такі види правових послуг: захист від обвинувачення, представництво інтересів осіб, які мають право на безкоштовну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру. Статтею 15 Закону визначено, що цей вид правової допомоги представляють спеціальні центри, створені при головному управлінні юстиції, в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також адвокати, які діють згідно з контрактом або договором на постійній або тимчасовій основі, включені до Реєстру адвокатів, які надають безкоштовну вторинну правову допомогу. |